Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ваїна Джоканте
французька акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ваїна Джоканте (фр. Vahina Giocante; нар. 30 червня 1981, Пітів'є, Луаре) — французька акторка.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народилася 30 червня 1981 року у місті Пітів'є, департамент Луаре, в родині корсиканця та андалусійки. До 10-річного віку проживала на Корсиці, потім у Екс-ан-Прованс, де навчалася у ліцеї Поля Сезанна. У 15 років почала танцювати у Марсельській Опері під керівництвом Ролана Петі, де пропрацювала наступні два роки.
1997 року дебютувала в кіно у головній ролі в фільмі «Марі з затоки Ангелів», де грала юну повію, закохану у злодія. Наступного року зіграла у кінодрамі «Викрадач життя» Іва Анжело, де її партнерами стали Еммануель Беар, Сандрін Боннер та Андре Дюссольє. 2000 року виконала роль Анжеліки Дідро, доньки Дені Дідро, у стрічці «Розпусник» за п'єсою Еріка-Емманюеля Шмітта, де також зайняті Венсан Перес, Фанні Ардан, Жозіан Баласко та Одрі Тоту. 2004 року з'явилася у вестерні «Блуберрі» Жана Кунена. 2007 року виконала роль Софі в його ж фільмі «99 франків» за однойменним романом Фредеріка Бегбеде. 2009 року зіграла у трилері «Замкнене коло» Лорана Тюеля та у психологічному детективі «Белламі» Клода Шаброля.
2016 року виконала головну роль у мінісеріалі «Мата Харі» спільного виробництва Португалії, Росії та України.
У лютому 2024 року Джоканте звинуватила режисера Бенуа Жако у сексуальних домаганнях[2]. У квітні того ж року у видавництві «Робер Лаффон» вийшла її автобіографічна книга «À corps ouvert», в якій вона розповіла, що від 5 до 11 років зазнавала сексуального насильства від власного батька, на якого заявила у 17-річному віці, і якого було засуджено до трьох років тюремного ув'язнення[3].
Remove ads
Особисте життя
Джоканте має сина Ніно від музиканта Мартіна Гаме, якого народила у 20-річному віці[4]. Пізніше у неї були стосунки з дизайнером Іто Морабіто (творцем бренду Ora-Ïto), коміком Ніколя Дювошелем та аерокосмічним інженером Франсуа Шопаром[5].
Фільмографія
Музичні кліпи
- 2005 — «Comme elle se donne» (Жером Атталь)
- 2005 — «New York City» (Артур Аш)
- 2011 — «C'est moi le printemps» (Даніель Дарк)
- 2014 — «Où es-tu?» (Патрік Брюель)
- 2015 — «MC Daronne» (Le Meufisme)
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads