Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вдовіна Наталія Геннадіївна
російська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Наталія Геннадіївна Вдовіна (Чернова) (нар.. 12 січня 1969, Білогірськ, Кримська область, Українська РСР, СРСР) — російська актриса театру, кіно і дубляжу. Народна артистка Російської Федерації (2021)[2]. Лауреатка премії Мерії Москви в галузі літератури і мистецтва (1999)[3][4], лауреатка вищої театральної премії міста Москви «Хрустальная Турандот» (1994)[5], двічі лауреатка російської театральної премії «Чайка» (2001, 2006).
Вдовіна Наталія Геннадіївна | |
---|---|
Ім'я при народженні | Наталія Геннадіївна Вдовіна |
Дата народження | 12 січня 1969[1] (56 років) |
Місце народження | м. Білогірськ, Кримська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР → Росія |
Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна |
Професія | акторка |
Кар'єра | 1990 — дотепер |
Нагороди | |
IMDb | ID 0891502 |
Remove ads
Біографія
Наталія Вдовіна народилася 12 січня 1969 року в місті Білогірську Кримської області Української РСР. Батько і мати (мати родом з Тамбовської області) — будівельники[6]. Є рідний старший брат Сергій.
У 1986 році закінчила середню загальноосвітню школу в місті Сімферополі[7].
У 1990 році закінчила Вище театральне училище (інститут) імені М. С. Щепкіна при Державному академічному Малому театрі Росії (керівник курсу — Римма Гаврилівна Солнцева)[8] і була прийнята до трупи Театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна в Москві, у виставах якого зайнята дотепер[4].
Особисте життя
Наталія Вдовіна виховує двоє дітей: дочка Майя (нар.. 1992) від першого шлюбу і син Роман (нар.. 2007) від чоловіка, з яким актриса в офіційному шлюбі не перебувала[6][9].
Remove ads
Творчість
Ролі в театрі
Російський державний театр «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна (Москва)
- 1994—1999 — «Чудовий рогоносець (той, кого вона любить)» за п'єсою «Чудовий рогоносець» Фернана Кроммелінка (режисер Петро Фоменко; прем'єра — 4 квітня 1994 року, останній спектакль — 24 липня 1999 року) — Стелла, дружина поета Брюно
- «Перевтілення» Франца Кафки — Сестра
- «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — Джульєтта
- 2001—2004 — «Гедда Габлер» за однойменною п'єсою Генріка Ібсена (постановка і музичне оформлення — Ніна Чусова; прем'єра — 25 жовтня 2001 року, останній спектакль — 14 січня 2004 року) — Фру Гедда Тесман (до шлюбу Габлер), дружина Йоргана Тесман
- «Маскарад» Михайла Лермонтова — Баронеса Штраль
- «Тригрошова опера» Бертольта Брехта — Поллі Пічем
- «Гамлет» Вільяма Шекспіра — Офелія
- «Гроші» Олкександра Островського — Ганна Тихонівна
- «Квартет» Мольєра — Доримена / Циганка / Лізетта / Нотаріус
- «Річард III» В. Шекспіра — Леді Анна / Маргарита
- «Король Лір» В. Шекспіра — Корделія, молодша дочка короля Ліра
- 2017 — «Ваня і Соня і Маша і Цвях» за однойменною п'єсою Крістофера Дюранга (режисер-постановник — Костянтин Райкін; прем'єра — 15 травня 2017 року) — Маша
- 2020 — «Дорога Олена Сергіївна» за однойменною п'єсою Людмили Розумовської (режисер-постановник — Володимир Жуков; прем'єра вистави відбулася у «Всесвітній день театру» 27 березня 2020 року при порожньому залі безкоштовної онлайн-відеотрансляції на сайті театру через карантинні обмеження у зв'язку з пандемією коронавірусної інфекції COVID-19[10]) — Олена Сергіївна, вчителька математики в школі[11]
Московський театр «Майстерня П. Н. Фоменко»
- 2006 — «Носоріг» за однойменною п'єсою Ежена Йонеска (режисер-постановник — Іван Поповські; прем'єра — 17 лютого 2006 року) — Дезі[12]
Державний академічний театр імені Моссовєта
- «Дядя Ваня» Антона Чехова — Олена Андріївна
- 2012 (дотепер) — «Три сестри» за однойменною п'єсою А. П. Чехова (постановка і сценографія — Андрій Кончаловський) — Наталія Іванівна, наречена (потім дружина) Андрія Сергійовича Прозорова[13]
- «Вишневий сад» А. П. Чехова — Варя
Державний академічний театр імені Євгена Вахтангова (Москва)
- «Далі» Левана Вартазі — Далі / Гала
Фільмографія
Озвучення
- 2007 — Гаррі Поттер і Орден Фенікса — Беллатриса Лестранж
- 2009 — Гаррі Поттер і Напівкровний принц — Беллатриса Лестранж
- 2010 — Гаррі Поттер і смертельні реліквії: частина 1 — Беллатриса Лестранж
- 2011 — Гаррі Поттер і смертельні реліквії: частина 2 — Беллатриса Лестранж
- 2012 — Похмурі тіні — Джулія Хоффман, доктор
Remove ads
Визнання заслуг
Державні нагороди
- 2001 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва[2].
Нагороди суб'єктів Російської Федерації
- 1999 — лауреат премії Мерії Москви в галузі літератури і мистецтва (в галузі театрального мистецтва) — за виконання ролей Стели у виставі «Чудовий рогоносець», Джульєтти у виставі «Ромео і Джульєтта», Поллі Пічем у виставі «Тригрошова опера», Офелії у виставі «Гамлет», Сестри у виставі «Перетворення»[3].
Громадські нагороди
- 1994 — лауреатка найвищої театральної премії міста Москви «Кришталева Турандот» в номінації «Найкращий дебютант» (театральний сезон 1993—1994 років) — за роль Стели у виставі «Чудовий рогоносець (той, кого вона любить)» за п'єсою «Чудовий рогоносець» Фернана Кроммелінка у постановці Петра Фоменка на сцені Російського державного театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна в Москві[5].
- 2001 — лауреатка російської театральної премії «Чайка» — за роль фру Гедда Тесман у виставі «Гедда Габлер» за однойменною п'єсою Генріка Ібсена в постановці Ніни Чусовойї на сцені Російського державного театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна в Москві.
- 2006 — лауреатка російської театральної премії «Чайка» в номінації «Зваблива жінка» — за роль Дезі у виставі «Носоріг» за однойменною п'єсою Ежена Йонеско в постановці Івана Поповські на сцені Московського театру «Майстерня П. М. Фоменко»[12].
- 2013 — лауреатка театральної премії газети «Московський комсомолець» сезону 2012—2013 років у категорії «Напівметри» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» — за роль Наталії Іванівни у виставі «Три сестри» за однойменною п'єсою А. П. Чехова у постановці Андрія Кончаловського на сцені Державного академічного театру імені Моссовєта[14].
- 2018 — приз «Золотий Сарматський лев» в російському конкурсі «Сплетені паралелі» в номінації «Найкраща актриса» на XI Міжнародному кінофестивалі «Схід & Захід. Класика і авангард» в Оренбурзі — за роль Анни Германівни в художньому фільмі «Ваш репетитор» режисера Антона Коломеєца[15].
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads