Вежновець Марина Валеріївна

|нагороди і премії= |ширина=

Вежновець Марина Валеріївна
У ролі Нікії (балет «Баядерка»)
Народилася	4 жовтня 1978(1978-10-04) (47 років)  Мінськ, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна	Білорусь
Діяльність	балерина
Alma mater	Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Заклад	Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь
Батько	Вежновець В. І., тренер з кінного спорту.
Мати	Вежновець (Жукова) Г. М., педагог.
Нагороди
Сайт	Марина Вежновец
Медіафайли у Вікісховищі

Марина Валеріївна Вежновець (нар.. 4 жовтня 1978, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — білоруська балерина, провідний майстер сцени Великого театру опери і балету Республіки Білорусь^[1], Заслужена артистка Республіки Білорусь.

Біографія

У дитинстві займалася художньою гімнастикою, має звання кандидат у майстри спорту. Пізніше Марина Вежновець захопилася балетом і вступила до Білоруського державного хореографічного коледжу, який успішно закінчила. До 8-го класу поєднувала заняття в обох сферах, потім зробила вибір на користь балету.

У 1997 році закінчила коледж (клас народної артистки Білорусі Ірини Савельєвої) і була прийнята в трупу Національного академічного Великого театру опери і балету Республіки Білорусь. Танцювала на сцені в 1997—2008 роках. Першою партією Марини стала партія Кітрі у виставі «Дон Кіхот».^[2]

Викладачем Марини Вежновець стала народна артистка Білорусі Людмила Бржозовська, яка відгукувалася про неї як про дуже красиву балерину^[3] і гідну артистку^[4].

10 жовтня 2008 року вийшла заміж за партнера по трупі Юрія Ковальова.

У 2008—2009 роках була солісткою трупи Санкт-Петербурзького театру балету Костянтина Тачкіна (SPBT)^[5] і виступала з ним у Парижі на престижній сцені Театру Єлисейських Полів, чудово виконавши партію Гамзатті в балеті «Баядерка» (її сценічний партнер Юрій Ковальов успішно станцював у ньому партію Солора), у Лондоні (Лондонський Колізей), в Іспанії. Під час роботи в театрі педагогом Марини (і її чоловіка) була народна артистка Росії Любов Кунакова (у минулому зірка Маріїнського театру, сьогодні один з найкращих жіночих педагогів — репетиторів в світі).^[6]

Крім цього виступала (в тому числі у складі білоруського театру опери і балету) в Польщі, Нідерландах, Єгипті, Китаї, Південній Кореї, Мексиці, Японії та інших країнах.^[7]

З 2009 року знову в трупі Національного академічного Великого театру опери і балету Республіки Білорусь.

У 2012 році закінчила Академію російського балету імені А. Я. Ваганової у Санкт-Петербурзі (педагогічне відділення).

Зовнішні відеофайли
	Камертон. Заслуженная артистка Республики Беларусь Марина Вежновец (Беларусь 3)

Творчий вечір (2011)

5 квітня 2011 року в Національному академічному Великому театрі опери та балету відбувся творчий вечір Марини Вежновець і Юрія Ковальова.^[6] Крім партій, які дует танцює на сцені білоруського театру, були показані номери з сучасною хореографією. У концертній програмі були представлені класика і сучасна хореографія у їх виконанні (2-й акт балету «Жізель» А. Адана, варіації з балетів «Лебедине озеро» П. Чайковського, «Шехеразада» М. А. Римського-Корсакова, «Спартак» А. Хачатуряна, «Баядерка» і «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, «Спляча красуня» П. Чайковського, одноактний балет «Болеро» М. Равеля, а також хореографічні номери у постановці Олени Кузьміної на музику сучасних композиторів.

У вечорі взяли участь запрошені артисти: зірки балету Санкт-Петербурга — прем'єр Маріїнського театру, заслужений артист Росії Ігор Колб, солістка Державного академічного театру балету під керівництвом Бориса Ейфмана, заслужена артистка Росії Олена Кузьміна, прима-балерина Санкт-Петербурзького театру балету Костянтина Тачкіна, лауреатка міжнародних конкурсів Ірина Колеснікова.^[7] У програмі вечора було заявлено кілька сучасних номерів, які дует підготував з Оленою Кузьміною (одним з наймодніших хореографів Петербурга, заслуженою артисткою Росії, провідною танцівницею театру Бориса Ейфмана).^[6]

Галерея творчого вечора (2011)

• 
  «Жізель»
• 
  «Шехеразада» (М. Вежновец і Ю. Ковальов)
• 
  У ролі Кітрі, «Дон Кіхот»
• 
  «Дон Кіхот» (М. Вежновец і Ю. Ковальов)
• 
  З друзями, зірками балету з Санкт-Петербурга
• 
  Весь зал аплодував стоячи
• 
  «Болеро»
• 
  «Болеро»
• 
  Уклін вдячним глядачам, квіти та привітання
• 
  Прощання з глядачами

Балетна школа Вежновець

У 2012 році рідні сестри Марина та Олена Вежновець відкрили приватну балетну школу. Мета занять школи є розвиток у дітей зовнішніх та артистичних даних, коригування фігури, навчання танцю (класичного і танцю-модерн). Крім цього школа займається підготовкою дітей до професійних балетних конкурсів і до вступу в хореографічні школи^[8]. Балетна школа Вежновець заснована в класичних традиціях балетного мистецтва і на особистому досвіді самої Марини Вежновець^[9]. Вихованці школи Вежновець виступають з балетними постановками на сценах Білоруської державної філармонії^[10], Білоруського державного академічного музичного театру^[11], в тому числі за участю знаменитих артистів Національного академічного Великого театру опери і балету Республіки Білорусь і зірок світового рівня^[12] — артистів Маріїнського театру (Санкт-Петербург). Серед відомих вихованців — Юркевич Анастасія, лауреат 2-го ступеня Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та молодіжної творчості «Балтійське сузір'я — 2013», Санкт-Петербург (класичний танець (соло), категорія 10-12 років)^[13].

Нагороди

Відповідно до Указом Президента Республіки Білорусь від 23. 11. 2011 № 535 за видатні творчі досягнення, високу професійну майстерність та заслуги у розвитку національної культури та мистецтва Марина Вежновець нагороджена медаллю Франциска Скорини^[14].

4 серпня 2014 року, за високу професійну майстерність і видатні досягнення у розвитку культури, артистка Великого театру Білорусі Марина Вежновець Указом Президента Республіки Білорусь удостоєна звання «Заслужена артистка Республіки Білорусь»^[15][16].

Глядачі і преса про Марину Вежновец

Марина Вежновец — справжня прима і просто красуня — очей не відірвати.

— Національний академічний Великий театр опери і балету (Відгуки)^[17]

Одна з найяскравіших балерин в трупі Великого театру балету Республіки Білорусь

— Журнал «Zебра Plus» № 3(16) ^[18]

Марина Вежновець — балерина вдумлива і прониклива, пристрасна і ніжна — привнесла на сцену динаміку сучасного життя…

— Газета «Минский курьер» (16.05.2008) ^[19]

Репертуар Марини Вежновець

М. Вежновець в ролі Кітрі, балет «Дон Кіхот» (25.09.2011, Білоруський театр опери та балету)

В її репертуарі:

• «Бахчисарайський фонтан» (Зарема),
• «Баядерка» (Нікія і Гамзатті),
• «Болеро»,
• «Дон Кіхот» (Кітрі, Дульцинея і Мерседес),
• «Жізель» (Жізель і Мірта),
• «Кармен-сюїта» (Кармен),
• «Карміна Бурана» (Блудниця),
• «Корсар» (Медора),
• «Лебедине озеро» (Одетта — Оділлія),
• «Макбет» (Леді Макбет),
• «Спляча красуня» (Аврора і Фея бузку),
• «Пристрасті» (Рогнеда і Ганна Багрянородна),
• «Шехеразада» (Зобеїда),
• «Лускунчик» (перський танець),
• «Есмеральда» (Есмеральда)^[20].

Відображення в мистецтві

У 2013 році художниця Оксана Аракчеєва написала портрет Марини Вежновець до ювілейного сезону Великого театру, в рамках циклу портретів провідних солістів білоруського балету. Портретні начерки Марини Вежновець художниця робила в Несвіжі, де на той час виступала балерина^[21]. Балерина представлена в образі дівчини з балету «Болеро»^[22][23].

Див. також

• Фотогалерея М. Вежновець на сайті Великого театру опери і балету Республіки Білорусь

Література

• Грушэцкі А. Л.  // Літаратура і мастацтва : газета. — Мн. : СПБ, РИУ «Звязда», 2014-10-10. — Вып. 4789. — № 40. — С. 13. Архівовано з джерела 14 жовтня 2014.
• Марціновіч Д. Праз экспрэсію пластыкі// Маладосць. 2011. № 4. С. 98-103. (біл.)
• Марціновіч Д. Марына + Юра = балет// Мастацтва. 2011. № 6. (біл.)
• Савицька О. Танець удвох // Партер. 2011. № 3. С. 56-59.
• Яроміна К. І ўсе гета — частка яе…// Літаратура і мастацтва. 2007. 28 верасня. № 39. С. 10. (біл.)
• Яроміна К. Інфернальная і летуценная// Мастацтва. 2008. № 5. С. 14-15. (біл.)
• Яроміна К. Дует: колькі ў гэтым слові!// Літаратура і мастацтва. 2010. 24 верасня. № 38. С. 10. (біл.)
• Яроміна К. На сцэне — дует…// Настаўніцкая газета. 2011. 19 красавіка. (біл.)