Велеснів

Ве́леснів — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на сході району. До 2020 — адміністративний центр Велеснівської сільської ради, якій було підпорядковане село Залісся. До села належать хутори Борсукова та Яценкова, приєднано хутір Зруби. Населення — 731 особа.

село Велеснів
В'їзд у село Велеснів В'їзд у село Велеснів
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Монастириська міська територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA61060310040044223
Облікова картка	Велеснів
Основні дані
Засноване	1454
Населення	687
Територія	2.410 км²
Густота населення	285.06 осіб/км²
Поштовий індекс	48351
Телефонний код	+380 3555
Географічні дані
Географічні координати	49°1′40″ пн. ш. 25°10′46″ сх. д.
Водойми	Коропець
Відстань до районного центру	8 км
Відстань до залізничної станції	30 км
Місцева влада
Адреса ради	48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
Велеснів
Велеснів
Мапа
Велеснів у Вікісховищі

Назва

За переказами, назва села походить від давньослов'янського бога Велеса — покровителя скотарства, торгівлі, народної поезії.

Географія

Клімат

Клімат Велеснева
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1	0,6	5,7	13,6	19,4	22,5	23,9	23,3	19,2	13,2	6,0	1,1	12
Середня температура, °C	−4,2	−2,6	1,8	8,5	13,9	17,1	18,5	17,8	14,0	8,5	3,0	−1,6	7
Середній мінімум, °C	−7,4	−5,7	−2	3,5	8,5	11,8	13,2	12,4	8,8	3,9	0,0	−4,3	3
Норма опадів, мм	32	30	33	52	79	95	98	71	54	37	36	39	656
Джерело: climate-data.org

Історія

Археологічні дослідження

У Велеснові виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської культури та давньоруське городище (10-13 ст.). Поселень трипільської культри виявлено два. Перше розміщене на великому мисі, омитому річкою Коропець (правий берег річки), в урочищі Нагоринка. На території поселення виявлено залишки прямокутного житла та крем'яної майстерні, зібрано крем'яні вироби, уламжи кераміки, глиняні статуетки. Розвідки Ігоря Ґерети у 1968 р. та 1975 р. Матеріал зберігається у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї^[1]. Друге поселення розміщене в урочищі Левада, на правому березі р. Коропець. На поверхні поселення зібрано кераміку та крем'яний інвентар. Розвідка І. П. Герети у 1971 р. Матеріал зберігається також у ТОКМ^[1].

Середньовіччя

Під час правління у Королівстві Русі (Руському домені короля) князя Володислава Опольського (1372–1379) — намісника короля Угорщини Людовика І Анжуйського — шляхтич Міхал Авданець отримав село.^[2]

Ще одна відома писемна згадка про Велеснів — 13 січня 1444 року як Wyelicznyew (згідно запису № 1265 у книзі актів земських та гродських Галицьких^[3]). У 1454 році власником села був шляхтич Теодорик Бучацький-Язловецький, у 1468 — його сини Міхал та Ян (Монастирський), пізніше — шляхтич Гурський. У 1552 році власниками Велеснева стали Сененські, у 1630 — представник роду Потоцьких. У 1632—1634 роках як власниця села згадана Марія Амалія Могилянка.^[4]

Неодноразово зазнавало нападів татар. Зокрема, у 1578 році село було вщент зруйноване та спалене.

20 століття

У 1902 році великим земельним власником у селі був Людвік Шавловський.

Під час І світової війни село було майже повністю спалене.

У 1920—1930-ті роки діяли читальня «Просвіти», українські товариства «Луг», «Рідна школа», «Сільський господар», аматорський гурток, оркестра.

У 1952 році збудували ГЕС у селі, яка, щоправда, називалась Коропецькою.^[5]

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.

21 століття

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.^[6]

Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району^[7].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610701, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 412 виборців, явка 52,67%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 40,28%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,81%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 12,50%.^[8] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 28,57%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 22,58%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 11,06%^[9].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 672 особи, з яких 311 чоловіків та 361 жінка^[10].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 684 особи^[11]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову^[12].

Економіка

У селі працює ГЕС (від 1952).

Культура

Діють бібліотека, обласний комунальний етнографічно-меморічний музей В. Гнатюка (1968).

Пам'ятки

Є церква Перенесення мощей святого Миколая (1864; кам'яна, реставрована 1992; оновлена 1999, художник М. Довгань, прибудова 2003), римсько-католицька каплиця (1928).

• Насипана символічна могила Борцям за волю України (1938; відновлено 1993),
• споруджено пам'ятник академіку В. Гнатюку^[d] (1971; скульптор Л. Біганич, архітектор В. Блюсюк),
• пам'ятник полеглим^[d] у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975; скульптор Д. Крвавич, архітектор О. Смуріков),
• встановлено дві пам'ятні таблиці В. Гнатюкові — у фоє музею (1968; скульп. Б. Романець) і на будинку школи (1991; скульп. Б. Рудий).
• братська могила^[d] розстріляних в 1942-1943 рр. (15-20 чол.);
• братська могила^[d] часів І світової війни;

• Стоянка та поселення Велеснів I^[d] (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
• Стоянка та поселення Велеснів II^[d] (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
• Поселення Велеснів III^[d] (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
• Поселення Велеснів IV^[d] (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
• Стоянка та курганний могильник Велеснів V^[d] (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); підкарпатська культура шнурової кераміки (XIX—XVI ст. до. н. е.));
• Поселення Велеснів VI^[d] (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));
• Стоянка та поселення Велеснів VII^[d] (пізній палеоліт (40—10 тис. років тому); трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.));

Світлини

• 
  Вигляд на село з пагорба
• 
  Церква Перенесення мощей св. Миколая 1864
• 
  Музей Володимира Гнатюка
• 
  У музеї Володимира Гнатюка
• 
  Музей Володимира Гнатюка
• 
  Руїни старого костелу
• 
  Клуб
• 
  Став біля села

Відомі люди

Народилися

• Володимир Гнатюк (1871—1926) — вчений-етнограф, академік
• Марія Малиняк-Гримак — поетеса і співачка
• Микола Гук — фольклорист
• Василь Ільків — самодіяльний композитор і співак
• Красневич (Осиф) Михайло Іванович (14 листопада 1980 — 18 серпня 2022) — український військовик, учасник російсько-української війни^[13].
• Петро Остап'юк (нар. 1954) — поет, громадський діяч, член НСПУ
• Сухецький Роман Васильович (20 серпня 1984 - 17 лютого 2023)- український військовик, учасник російсько-української війни^[14][15].
• Романа Черемшинська (нар. 1944) — краєзнавець, вишивальниця, членкиня ВУСК.

Пов'язані із селом

• Остап Черемшинський (1936—2015) — заслужений працівник культури України, засновник і директор музею В. Гнатюка,
• Ігор Ґерета (1938—2002) — проводив археологічні дослідження.
• Григорій Маладика — директор Коропецької ГЕС^[16]

Пам'ятник Володимирові Гнатюку