Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова — вища нагорода Російської академії наук (до розпаду СРСР - АН СРСР). Щорічно присуджуються дві великі золоті медалі імені М. В. Ломоносова — одна російському і одна іноземному вченому за видатні досягнення в галузі природничих та гуманітарних наук. Експертна комісія знаходиться при Президії РАН.
Remove ads
Історія медалі
Узагальнити
Перспектива
Золоту медаль імені М. В. Ломоносова було засновано постановою Ради Міністрів СРСР від 23 червня 1956 року № 851 із зазначенням, що медаль присуджується один раз на три роки за видатні роботи в галузі природничих і технічних наук.
В постанові Президії АН СРСР від 3 серпня 1956 року — № 400 зазначено, що медаль присуджується радянським вченим. Постановою Президії АН СРСР від 24 серпня 1956 року — № 462 першим роком присудження медалі встановлено 1959 рік. Опис медалі затверджено постановою Президії АН СРСР від 3 жовтня 1958 року № 640. Положення про медалі затверджено постановою Президії АН СРСР від 24 листопада 1967 року № 909.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 7 липня 1967 року — № 612 дозволено Академії щорічно присуджувати дві золоті медалі — одну радянському і одну іноземному вченим за видатні роботи в галузі природничих та суспільних наук.
Постановою Президії АН СРСР від 6 січня 1967 року — № 8 встановлено, що вчені, удостоєні золотої медалі імені М. В. Ломоносова, виступають з науковими доповідями на річних Загальних зборах Академії наук СРСР.
Постановою Президії Російської академії наук від 26 травня 1992 року № 177 встановлено: вважати золоті медалі імені М. В. Ломоносова вищою нагородою Російської академії наук, що присуджуються одному російському й одному іноземному вченому з метою відзначити видатні роботи в галузі природничих та гуманітарних наук.
Постановою Президії Російської академії наук від 23 лютого 1993 року № 47 золотих медалей і премій імені видатних вчених, що присуджуються Російською академією наук, якою встановлено, що починаючи з 1994 року Президія РАН присуджує Велику золоту медаль Російської академії наук імені М. В. Ломоносова. Щорічно присуджується дві медалі: одна — російському, інша — іноземному вченому.
Постановою Президії РАН від 8 червня 1993 року — № 118 затверджено Положення про Велику золоту медаль Російської академії наук імені М. В. Ломоносова. Дата присудження медалі — 19 листопада (день народження М В Ломоносова).
Remove ads
Нагороджені вчені
- 1959 —
Петро Леонідович Капіца — за сукупність робіт з фізики низьких температур.
- 1962 —
Несмєянов Олександр Миколайович — за сукупність робіт в області хімії.
- 1964 —
Томонага Синітіро (член Японської академії наук, президент Наукової ради Японії) — за наукові праці, що з'явилися значним внеском у розвиток фізики.
- 1964 —
Юкава Хідекі (член Японської академії наук, директор Інституту фундаментальних досліджень при Університеті Кіото) — за видатні заслуги у розвитку теоретичної фізики.
- 1965 —
Говард Волтер Флорі, сер (професор, президент Королівського товариства Великої Британії) — за видатний внесок у розвиток медицини.
- 1965 —
Бєлов Микола Васильович — за сукупністю робіт в області кристалографії.
- 1967 —
Сесіл Френк Павелл (професор, член Королівського товариства Великої Британії) — за видатні досягнення в області фізики елементарних частинок.
- 1967 —
Тамм Ігор Євгенович — за видатні досягнення в теорії елементарних частинок та інших областях теоретичної фізики.
- 1968 —
Іштван Русняк (президент Академії наук Угорської Народної Республіки) — за видатні досягнення в галузі медицини.
- 1968 —
Володимир Олександрович Енгельгардт — за видатні досягнення в області біохімії та молекулярної біології.
- 1969 —
Джуліо Натта (професор, Італія) — за видатні досягнення в області хімії полімерів.
- 1969 —
Микола Миколайович Семенов — за видатні досягнення в області хімічної фізики.
- 1970 —
Іван Матвійович Виноградов — за видатні роботи в області математики.
- 1970 —
Арно Данжуа (член Французької академії наук) — за видатні досягнення в галузі математики.
- 1971 —
Ганнес Альфвен (професор, член Королівської академії наук у Стокгольмі, Швеція) — за видатні досягнення в області фізики плазми та астрофізики.
- 1971 —
Віктор Амазаспович Амбарцумян — за видатні досягнення в області астрономії і астрофізики.
- 1972 —
Микола Іванович Мусхелішвілі — за видатні досягнення в галузі математики і механіки.
- 1972 —
Макс Штеенбек (академік Академії наук Німецької Демократичної Республіки) — за видатні досягнення в області фізики плазми та прикладної фізики.
- 1973 —
Олександр Павлович Виноградов — за видатні досягнення в області геохімії.
- 1973 —
Володимир Зоубек (академік Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області геології.
- 1974 —
Ангел Тончев Балевскі (академік Болгарської академії наук) — за видатні досягнення в області металургії і технології металів.
- 1974 —
Олександр Іванович Целіков — за видатні досягнення в галузі металургії і технології металів.
- 1975 —
Мстислав Всеволодович Келдиш — за видатні досягнення в галузі математики, механіки і космічних досліджень.
- 1975 —
Моріс Руа (академік Академії наук Франції) — за видатні досягнення в галузі механіки та її додатків.
- 1976 —
Семен Ісаакович Вольфковіч — за видатні досягнення в галузі хімії і технології фосфору, а також у розробці наукових основ хімізації сільського господарства СРСР.
- 1976 —
Герман Кларі (академік Академії наук Німецької Демократичної Республіки) — за видатні досягнення в галузі хімії і технології штучних волокон.
- 1977 —
Михайло Олексійович Лаврентьєв — за видатні досягнення в галузі математики і механіки.
- 1977 —
Лайнус Карл Полінг (член Національної академії наук США) — за видатні досягнення в галузі хімії і біохімії.
- 1978 —
Анатолій Петрович Александров — за видатні досягнення в галузі атомної науки і техніки.
- 1978 —
Олександер Робертус Тодд (професор, президент Королівського товариства Великої Британії) — за видатні досягнення в області органічної хімії.
- 1979 —
Олександр Іванович Опарін — за видатні досягнення в області біохімії.
- 1979 —
Бела Секефальві-Надь (академік Угорської академії наук) — за видатні досягнення в галузі математики.
- 1980 —
Ярослав Кожешнік (академік Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області прикладної математики і механіки.
- 1980 —
Борис Євгенович Патон — за видатні досягнення в галузі металургії і технології металів.
- 1981 —
Володимир Олександрович Котельников — за видатні досягнення в області радіофізики, радіотехніки та електроніки.
- 1981 —
Павле Савич (академік Сербської академії наук і мистецтв, Соціалістична Федеративна Республіка Югославія) — за видатні досягнення в галузі фізики та хімії.
- 1982 —
Юлій Борисович Харитон — за видатні досягнення в галузі фізики.
- 1982 —
Дороті Ходжкін (професор, член Лондонського Королівського товариства) — за видатні досягнення в області біохімії і кристалохімії.
- 1983 —
Андрій Львович Курсанов — за видатні досягнення в області фізіології та біохімії рослин.
- 1983 —
Абдус Салам (професор, Пакистан) — за видатні досягнення в галузі фізики.
- 1984 —
Микола Миколайович Боголюбов — за видатні досягнення в галузі математики і теоретичної фізики.
- 1984 —
Рудольф Людвіг Мессбауер (професор, Федеративна Республіка Німеччини) — за видатні досягнення в галузі фізики.
- 1985 —
Гільєрмо Аро (професор, Мексика) — за видатні досягнення в області астрофізики.
- 1985 —
Михайло Олександрович Садовський — за видатні досягнення в галузі геології і геофізики.
- 1986 —
Йозеф Ржиман (академік, Голова Чехословацької академії наук) — за видатні досягнення в області біохімії.
- 1986 —
Святослав Миколайович Федоров — за видатні досягнення в області офтальмології і мікрохірургії ока.
- 1987 —
Джон Бардін (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики.
- 1987 —
Олександр Михайлович Прохоров — за видатні досягнення в галузі фізики.
- 1988 —
Жан Лере (професор, Франція) — за видатні досягнення в галузі математики.
- 1988 —
Сергій Львович Соболєв (посмертно) — за видатні досягнення в галузі математики.
- 1989 —
Микола Геннадійович Басов — за видатні досягнення в галузі фізики.
- 1989 —
Ганс Бете (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики.
- 1993 —
Джон Кеннет Гелбрейт (професор, США) — за видатні досягнення в області економічних та соціальних наук.
- 1993 —
Ліхачов Дмитро Сергійович — за видатні досягнення в області гуманітарних наук.
- 1994 —
Микола Костянтинович Кочетков — за видатні досягнення в області хімії вуглеводів та органічного синтезу.
- 1994 —
Джеймс Ватсон (професор, США) — за видатні досягнення в галузі молекулярної біології.
- 1995 —
Анатоль Абраґам (професор, Франція) — за видатні досягнення в області фізики конденсованого стану і ядерно-фізичних методів дослідження.
- 1995 —
Віталій Лазаревич Гінзбург — за видатні досягнення в галузі теоретичної фізики і астрофізики.
- 1996 —
Микола Миколайович Красовський — за видатні досягнення в галузі математичної теорії управління і теорії диференціальних ігор.
- 1996 —
Фрідріх Хирцебрух (професор, Федеративна Республіка Німеччина) — за видатні досягнення в області алгебраїчної геометрії та алгебраїчної топології.
- 1997 —
Франк Прес (професор, США) — за видатні досягнення в галузі фізики твердої Землі.
- 1997 —
Борис Сергійович Соколов — за видатні досягнення у вивченні ранньої біосфери Землі, відкриття найдавнішої вендськоїгеологічної системи і класичні праці з викопних коралів.
- 1998 —
Олександр Ісаєвич Солженіцин — за видатний внесок у розвиток російської літератури, російської мови і російської історії.
- 1998 —
Есікадзу Накамура (професор, Японія) — за видатний внесок у вивчення славістики та популяризації російської літератури і культури в Японії.
- 1999 —
Валентин Лаврентійович Янін — за видатний внесок у вивчення історії, культури та писемності Київської Русі.
- 1999 —
Міхаель Мюллер-Віллі — за видатні досягнення в дослідженні слов'янських та германських старожитностей Балтійського регіону.
- 2000 —
Андрій Вікторович Гапонов-Гріхів — за видатний внесок у розвиток фізики коливальних та хвильових процесів.
- 2000 —
Чарлз Хард Таунс — за основний внесок в квантову електроніку і мікрохвильову спектроскопію.
- 2001 —
Олександр Сергійович Спірін — за основний внесок у вивчення біосинтезу білка і функціонування рибонуклеїнових кислот.
- 2001 —
Олександр Річ — за видатні досягнення у вивченні структури нуклеїнових кислот і функціонування рибосом.
- 2002 —
Ольга Олександрівна Ладиженська — за видатні досягнення в області теорії диференціальних рівнянь в часткових похідних та математичної фізики.
- 2002 —
Леннарт Аксель Едвард Карлесон — за видатні результати в області математичного аналізу.
- 2003 —
Євген Іванович Чазов — за основний внесок у розвиток кардіології.
- 2003 —
Майкл Елліс ДеБейкі — за видатні досягнення в області хірургії серця.
- 2004 —
Гурій Іванович Марчук — за видатний внесок у створення нових моделей і методів розв'язання задач у фізиці ядерних реакторів, фізики атмосфери та океану та імунології.
- 2004 —
Едвард Нортон Лоренц — за основний внесок у розробку теорії загальної циркуляції атмосфери.
- 2005 —
Юрій Андрійович Осіпьян — за фундаментальний внесок у фізику дислокацій в твердих тілах і відкриття фотопластичного ефекту.
- 2005 —
Пітер Гірш — за видатний внесок у фізику міцності і пластичності твердих тіл і експериментальне відкриття руху дислокацій в них.
- 2006 —
Микола Павлович Лаверов — за видатний внесок у вирішення мінерально-сировинних проблем Росії, в тому числі, за створення наукових основ освоєння уранових родовищ.
- 2006 —
Родні Чарльз Юінг (Велика Британія) — за видатні досягнення у вивченні радіаційних впливів на мінерали, створення матриць-консервантів високорадіоактивних елементів для їх поховання в глибинних геологічних формаціях.
- 2007 —
Андрій Анатолійович Залізняк — за відкриття в області давньоруської мови раннього періоду і за доказ автентичності пам'ятки російської літератури «Слово о полку Ігоревім».
- 2007 —
Саймон Франклін (Велика Британія) — за видатні праці з ранньої етнополітичної та культурної історії Русі і значний вклад у вивчення давньоруської писемної традиції і пам'яток давньоруської літератури.
- 2008 —
Євген Максимович Примаков — за видатний внесок у розвиток суспільних наук.
- 2008 —
Елен Каррер д'Анкос (Франція) — за видатний внесок в політологію, російську історію і культуру.
- 2009 —
Вадим Тихонович Іванов — за видатний внесок у розвиток біоорганічної хімії.
- 2009 —
Ріоджі Нойорі (Японія) — за видатний внесок у розвиток органічної хімії і каталітичного асиметричного синтезу.
- 2010 —
Спартак Тимофійович Бєляєв — за видатний внесок в багато важливих напрямків сучасної фізичної науки — фізику плазми, теорію квантових і релятивістських систем багатьох частинок, теорію атомного ядра і ядерних реакцій, фізику прискорювачів елементарних частинок.
- 2010 —
Герард' т Хоофт — за видатний внесок у теорію калібрувальних полів, що виразився в побудові перенорміруємих калібровано інваріантних теорій зі спонтанно порушеною симетрією і в розробці методів аналізу калібрувальних теорій поза рамками теорії збурень.
- 2011 —
Володимир Олександрович Тартаковський — за видатний внесок у розвиток технічної хімії, органічної хімії і промислового органічного синтезу.
- 2011 —
Роалд Гоффман — за видатний внесок у розвиток «Прикладний теоретичної хімії» та створення узагальнених моделей будови і реакційної здатності молекул.
- 2012 —
Гліб Всеволодович Добровольський — за видатний внесок у галузі ґрунтознавства.
- 2012 —
Річард У. Арнольд — за видатний внесок у розвиток теоретичного і прикладного ґрунтознавства та створення моделей поведінки ґрунтів в різних ландшафтах світу.
- 2013 —
Фаддєєв Людвіг Дмитрович — за видатний внесок у квантову теорію поля і теорію елементарних частинок
- 2013 —
Лакс Пітер Девід — за видатний внесок у теорію гідродинаміки солітонів
Remove ads
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads