Великий Буенос-Айрес

Великий Буенос-Айрес (ісп. Gran Buenos Aires, GBA, ісп. Área Metropolitana de Buenos Aires, AMBA) — агломерація на сході Аргентини. Має у своєму складі столицю Буенос-Айрес та прилеглі передмістя на території провінції Буенос-Айрес^[2]. Зазвичай під Великим Буенос-Айресом розуміють саме місто та 24 округи-передмістя, рідше включають й інші прилеглі населені пункти.

Великий Буенос-Айрес
Названо на честь	Буенос-Айрес
Країна	Аргентина
Адміністративна одиниця	Аргентина
Кількість населення	13 985 794 осіб[1]
Великий Буенос-Айрес у Вікісховищі

Площа

Площа агломерації становить близько 6 000 км², з них 200 км² — це територія Федерального округу. Також іноді до Великого Буенос-Айреса відносять і агломерацію Велика Ла-Плата із площею 1 200 км². Тому загальна площа Великого Буенос-Айреса становить 7 200 км².

Агломерація Великий Буенос-Айрес. Жовтим показано місто Буенос-Айрес, синім — 24 округа-передмістя, фіолетовим — 6 округів приміської зони, рожевим Велику Ла-Плату

Населення

Чисельність населення агломерації Великий Буенос-Айрес становить 12 701 364 осіб (перепис 2010), з яких 2 891 082 осіб проживає в столиці Аргентини, 9 910 282 осіб — в приміській зоні (24 округи) та 0,79 млн осіб у Великій Ла-Платі^[3].

Населення власне міста Буенос-Айрес з 1940-х років зменшується, водночас помітна тенденція зростання кількості мешканців передмість, за рахунок чого населення Великого Буенос-Айреса росте.

Динаміка населення Великого Буенос-Айреса і міста Буенос-Айреса у 1960—2010 роках

Поділ

Авельянеда

Берасатегі

Ломас-де-Самора

Вісенте-Лопес

Ла-Матанса

Великий Буенос-Айрес умовно поділяється на:

1. Федеральний округ — місто Буенос-Айрес

2. Передмістя Буенос-Айреса. Згідно з визначенням Національного інституту статистики і переписів (INDEC) до них входять 24 округи провінції Буенос-Айрес^[2], зокрема:

2.1. Повністю урбанізовані округи (14):

Округ	Площа, км²	Населення, осіб (2010)[4]	Адміністративний центр
Авельянеда	55,2	340 985	Авельянеда
Вісенте-Лопес	34,0	270 929	Олівос
Ітусайнго	38,5	168 419	Ітусайнго
Кільмес	125,0	580 829	Кільмес
Ланус	45,0	453 500	Ланус
Ломас-де-Самора	89,0	613 192	Ломас-де-Самора
Мальвінас-Архентінас	63,8	321 833	Лос-Польворінес
Морон	52,0	319 934	Морон
Сан-Ісідро	21,0	291 608	Сан-Ісідро
Сан-Мігель	83,0	281 120	Сан-Мігель
Трес-де-Фебреро	46	343 774	Касерос
Урлінгам	35,4	176 505	Урлінгам
Хенераль-Сан-Мартін	56,0	422 830	Сан-Мартін
Хосе-Клементе-Пас	50,1	263 094	Хосе-Клементе-Пас

2.2. Частково урбанізовані округи (10), які увійшли до складу агломерації у середині ХХ ст.:

Округ	Площа, км²	Населення, осіб (2010)[4]	Адміністративний центр
Альміранте-Браун	129,3	555 731	Адроге
Берасатегі	188,0	320 224	Берасатегі
Есейса	237,0	160 219	Есейса
Естебан-Ечеверрія	29,0	298 814	Монте-Гранде
Ла-Матанса	325,7	1 772 130	Сан-Хусто
Мерло	170,0	524 207	Мерло
Морено	186,1	462 242	Морено
Сан-Фернандо	950,0	163 462	Сан-Фернандо
Тігре	220,0	380 709	Тігре
Флоренсіо-Варела	190,0	423 992	Флоренсіо-Варела

3. Округи приміської зони агломерації (6), які ще не є фактично передмістями Буенос-Айреса, але найближчим часом можуть ними стати:

Округ	Площа, км²	Населення, осіб (2010)[5]	Адміністративний центр
Ескобар	277,0	210 084	Белен-де-Ескобар
Маркос-Пас	470,0	53 462	Маркос-Пас
Пілар	352,0	298 191	Пілар
Пресіденте-Перон	120,7	25 415	Герніка
Сан-Вісенте	666,0	59 708	Сан-Вісенте
Хенераль-Родрігес	360,0	87 491	Хенераль-Родрігес

4. Агломерація міста Ла-Плата (3 округи), яка тісно пов'язана із сусіднім Буенос-Айресом:

Округ	Площа, км²	Населення, осіб (2010)[5]	Адміністративний центр
Беріссо	135,0	88 123	Беріссо
Енсенада	135,0	55 629	Енсенада
Ла-Плата	926,0	649 613	Ла-Плата

Також іноді 24 приміські округи Буенос-Айреса поділяють на пояси, або кільця, в залежності від відстані до столиці:

• Перше кільце: Авельянеда, Ланус, Ломас-де-Самора, Ла-Матанса (частково), Морон, Трес-де-Фебреро, Сан-Мартін, Вісенте-Лопес, Сан-Ісідро
• Друге кільце: Кільмес, Берасатегі, Флоренсіо-Варела, Естебан-Ечеверріа, Есейса, Морено, Мерло, Мальвінас-Архентінас, Урлінгам, Ітусайнго, Тігре, Сан-Фернандо, Хосе-Клементе-Пас, Сан-Мігель, Ла-Матанса (частково), Альміранте-Браун
• Третє кільце: Сан-Вісенте, Пресіденте-Перон, Маркос-Пас, Хенераль-Родрігес, Ескобар, Пілар

Інший поділ здійснюється за географічним принципом:

• Північна Зона складається з округів Вісенте-Лопес, Сан-Ісідро, Сан-Фернандо, Тігре, Хенераль-Сан-Мартін, Сан-Мігель, Хосе-Клементе-Пас, Мальвінас-Архентінас, Пілар. Характеризується великою кількістю заможних районів, а також важливих індустріальних центрів, перш за все автомобілебудівних і фармакологічних. Прибережна зона — важливий осередок туризму. Тут також знаходиться велика кількість морських клубів. З містом Буенос-Айрес поєднується Панамериканським шосе, залізницями ім. Мітре і ім. Бельграно.

• Західна Зона складається з округів Ла-Матанса, Морено, Мерло, Морон, Маркос-Пас, Урлінгам, Ітусайнго, Трес-де-Фебреро. Це дуже індустріалізована і урбанізована зона. Останнім часом значну частину населення складають мігранти. Найважливішим округом є Ла-Матанса, яка відіграє значну роль у суспільстві, політиці і економіці. З містом Буенос-Айрес зону поєднує залізниці ім. Сан-Мартіна, ім. генерала Уркіси і ім. Сарм'єнто, а також автошляхи

• Південна Зона складається з округів Авельянеда, Кільмес, Берасатегі, Флоренсіо-Варела, Ланус, Ломас-де-Самора, Альміранте-Браун, Естебан-Ечеверіа, Есейса, Пресіденте-Перон і Сан-Вісенте. У цій зони традиційно з XIX ст. розташовувалися осередки промисловості, зокрема м'ясокомбінати. Від міста Буенос-Айрес і Західної зони відокремлена річкою Матанса-Ріачуело. Тут мешкають переважно бідні верстви населення. Зі столицею зона поєднана автошляхами Буенос-Айрес — Ла-Плата, Есейса — Каньюелас, Каміно-Негро, вулицями Іполіто Ірігоєна і Бартоломе Мітре, а також залізницею ім. генерала Роки.

Історія

1948 року влада провінції Буенос-Айрес видала декрет, згідно з яким 15 округів, найближчих до столиці отримали назву Великий Буенос-Айрес^[6]. Цими округами були:

• Альміранте-Браун
• Авельянеда
• Кватро-де-Хуніо (цю назву було змінено на Ланус 1955 року)
• Естебан-Ечеверріа (до якого до 1994 року також входила територія округу Есейса)
• Флоренсіо-Варела
• Хенераль-Сан-Мартін (до якого до 1959 року входили також землі округу Трес-де-Фебреро)
• Хенераль-Сарм'єнто (який 1994 року було розділено на округи Сан-Мігель, Мальвінас-Архентінас і Хосе-Клементе-Пас)
• Ла-Матанса
• Лас-Кончас (перейменовано на Тігре 1954 року, до 1960 року до нього також входила територія округу Ескобар)
• Ломас-де-Самора
• Морон (до 1994 року до його складу також входили округи Урлінгам і Ітусайнго)
• Кілмес (1960 року від нього було відокремлено округ Берасатегі)
• Сан-Фернандо
• Сан-Ісідро
• Вісенте-Лопес

Згодом до цього списку було додано округи Мерло і Морено. Внаслідок адміністративно-територіальних реформ ці 15 округів до 1991 року перетворилися на 19, а до 2001 року — на 24, які включають до Великого Буенос-Айреса до сьогодні.