Великоприцьківська волость

Великоприцьківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Великі Прицьки.

Великоприцьківська волость
Центр	Великі Прицьки
Площа	8575 (1886)
Населення	6332 осіб (1886)
Густота	67.6 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 8 сільських громад. Населення — 6332 осіб (3031 чоловічої статі та 3301 — жіночої), 764 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	4284	3313
Приватної власності	4189	3704
Іншої власності	102	96
Загалом	8575	7113

Основні поселення волості:

• Великі Прицьки — колишнє власницьке село за 40 версти від повітового міста, 1218 осіб, 137 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, 3 постоялих двори, лавка.
• Бурти (Личаки) — колишнє власницьке село, 1115 осіб, 136 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
• Воля (Кадомка) — колишнє власницьке село, 600 осіб, 84 двори, школа, постоялий будинок.
• Демівщина — колишнє власницьке село, 1736 осіб, 229 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин.
• Кузьминці — колишнє власницьке село, 544 особи, 80 дворів, школа, постоялий будинок, винокурний завод.

Старшинами волості були:

• 1909 року — Степан Семенович Возний^[2];
• 1909—1913 роках — Микола Никифорович Диченко^[3],^[4],^[5];
• 1915 року — Сидір Леонтійович Лисенко^[6].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)