Венера Прародителька

Венера Прароди́телька, Венера Гене́трикс (лат. Venus Genetrix) — тип скульптурного зображення богині Венери, який показує її як прародительку роду Юліїв-Клавдіїв. Незважаючи на те, що термін Genetrix є виключно давньоримським, сам тип скульптури походить зі Стародавньої Греції.

Венера Прародителька

лат. Venus Genetrix
Творець:	невідомий автор з давньогрецького оригіналу, приписуваного Каллімаху. Знайдена у Фрежусі, тому ще називається «Венерою з Фрежуса»
Час створення:	І-ІІ ст. н. е. (копія)
Матеріал:	мармур
Зберігається:	Париж
Музей:	Лувр
Венера Прародителька у Вікісховищі

У цьому типі зображення Венери виділяють два підтипи. Другий підтип відрізняється тим, що на плечі Венери присутня маленька фігурка Амура.

Історія

Венера Прародителька. Давньоримська копія з незбереженого грецького оригіналу V ст. до н. е. Капітолійські музеї

У ніч перед битвою при Фарсалі (48 р. до н. е.) Гай Юлій Цезар присягнувся звести храм, присвяченій Венері, яку він вважав своєю прародителькою. Храм був збудований на Новому Форумі, під назвою «Храм Венери-Прародительки»^[1]. Сучасні дослідники припускають, що автором статуї для храму був грецький скульптор Аркесілай.

На XVIII ст. було відоме багато екземплярів античних статуй, що зображали богиню в цьому образі. Ідентифікувати їх як зображення «Венери Прародительки» вдалося італійському антикознавцю Енніо Квірано Вісконті — завдяки давньоримській монеті в один денарій, що містила на реверсі цю скульптуру, разом з написом VENERI GENETRICI («Венері Прародительці»)^[2][3].

Збережені екземпляри

Екземпляри зберігаються у багатьох музеях, у тому числі в Луврі, Ермітажі, «Капітолійських музеях» (музею «Centrale Montemartini»), Музею мистецтва Метрополітен, Музею Гетті, Детройтському інституті мистецтв, Королівському музею Онтаріо.