Капітолійські музеї

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі^[11], початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Рима» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Капітолійські музеї італ. Musei Capitolini[1]
41°53′35″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д.
Країна	Італія[2]
Розташування	Рим[2][3]
Тип	художня галерея[4][3] археологічний музей[3][5] музей[6] і museum of a public entityd[5]
Площа	14 156 квадратний метр[7] і 14 027 квадратний метр[8]
Архітектор	Мікеланджело Буонарроті[9]
Засновник	Сікст IV[10]
Дата заснування	1471
Адреса	Капітолійська площаd
Капітолійські музеї Капітолійські музеї (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Проєкт забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у XVIII столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Будівлі

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроєктованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолія в Римі:

• середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з XII століття,
• перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
• побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.

У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.

Галерея

• 
  Капітолійська вовчиця
• 
  Капітолійська вовчиця
• 
  Кінна статуя Марка Аврелія
• 
  Кінна статуя імператора Марка Аврелія
• 
  Геркулес з Бичачого форума
• 
  Коммод як Геркулес
• 
  Геркулес, що б'ється
• 
  Хлопчик, який витягує скалку
• 
  Хлопчик, який витягує скалку
• 
  Camillus
• 
  Капітолійський Брут
• 
  Помираючий Галл
• 
  Помираючий Галл
• 
• 
  Кентаври Фуріетті
• 
• 
  Венера Капітолійська (Венера Пудіка)
• 
  Антіной Капітолійський
• 
  Антіной Капітолійський
• 
  Фрагмент колосса Констянтина
• 
  «Медуза» Лоренцо Берніні
• 
  Дитина в масці
• 
  Поранена амазонка, копія з оригіналу Фідаса
• 
  Аполлон
• 
  Погруддя Олександра-Геліоса
• 
  Імовірно, копія статуї Артеміди Кефісодота
• 
  Погруддя Августа
• 
  Погруддя Клеопатри, Чентрале Монтемартіні
• 
  Костянтин I, можливо оригінал з Базиліки Максенція
• 
  Голова колоса Костянтина I
• 
  Купідон та Психея
• 
  Ерос Капітолійський
• 
  Ерос Танатос
• 
  Статуя з Хорті Ламіані
• 
  Маенад, що танцює
• 
  Мозаїка. Римська робота другого кварталу 4 століття
• 
  Статуя Афіни, Чентрале Монтемартіні
• 
  Сатир, що відпочиває
• 
  Сатир, що відпочиває
• 
  Леда та Лебідь
• 
  Трітон
• 
  Поранений воїн
• 
  Дитя Геракл душить змій, посланих вбити його в колисці (римський мармур, II століття)
• Двір Капітолійського музею

Див. також

• Капітолій (пагорб)