Смєхов Веніамін Борисович

Веніамін Борисович Смє́хов (рос. Вениамин Борисович Смехов; нар. 10 серпня 1940, Москва, РРФСР) — радянський і російський актор театру і кіно, режисер, сценарист, літератор.

Веніамін Борисович Смєхов
Зображення
Ім'я при народженні	Вениамин Борисович Смехов
Народився	10 серпня 1940(1940-08-10) (85 років) Москва, СРСР
Національність	єврей
Громадянство	Росія
Діяльність	актор, режисер, літератор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	з 1961 — наші дні
У шлюбі з	Galina Aksenovad
Діти	Смехова Олена Веніамінівна (письменниця), Смєхова Аліка Веніамінівна (актриса)
Брати / сестри	Zely Smekhovd
Провідні ролі	Воланд (спектакль «Майстер і Маргарита»), Атос (фільм «Д'Артаньян і три мушкетери» та продовження)
IMDb	ID 0806798
Нагороди та премії
Царскосільська мистецька преміяd (2009) Російська національна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро»d Художня премія «Петрополь»d (2000)
Неофіційний сайт
Веніамін Борисович Смєхов у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смєхов.

Біографія

Народився 10 серпня 1940 року в Москві в єврейській родині. Дитинство провів на 2-й Міщанській вулиці (нині вулиця Гіляровського). Уперше побачив свого батька в 1945 році, коли той повернувся з війни.

У шкільні роки займався в драматичному гуртку Палацу піонерів. Закінчив Театральне училище ім. Б.Щукіна (1961, курс В. А. Етуша).

У 1961—1962 рр. — актор Куйбишевського драматичного театру.

Повернувся до Москви, у 1962—1998 рр. (з перервою) служив у Московському театрі драми і комедії на Таганці (головний режисер Ю. П. Любимов), де зіграв близько 30 ролей. У 1985—1987 рр. — актор театру «Современник» на запрошення головного режисера Г. Б. Волчек.

З 1969 поставив на ТБ ряд телеспектаклів^[1].

На початку 60-х дебютував на телебаченні і в кіно. Знявся більше ніж у сорока телеспектаклях і кінофільмах.

Працював над дубляжем ігрового кіно і озвучуванням мультфільмів (зокрема, «Чарівник Смарагдового міста» (1974, Бастінда), «Якого рожна хочеться?» (1975), «Пригоди капітана Врунгеля» (Адмірал в 4-й серії; диктор радіо у 8-й серії).

Автор сценаріїв до ряду фільмів, зокрема, до російсько-українського «Алі-Баба і сорок розбійників» (2005, реж. Віктор Придувалов).

У 1990-ті роки ставив драматичні та оперні вистави в Чехії, Ізраїлі, Франції, Німеччини, Австралії, виступав з концертами. Вів курс акторсько-режисерської майстерності для студентів в США^[2].

В даний час гастролює з виставами, поетичними моноспектаклями, творчими вечорами, веде програми на телебаченні (зокрема, «Таланти і шанувальники», «Золотий вік Таганки» тощо).

Автор кількох художніх і публіцистичних книг^[3].

Лауреат ряду премій. Відмовився від звання Народний артист Росії^[4].

Фільмографія

• 1968 — «Служили два товариші» — барон Краузе
• 1976 — «Смок і Малюк» — Смок Беллью, роль озвучив В. Ферапонтов)
• 1976 — «Середина життя»
• 1978 — «Д'Артаньян і три мушкетери» — Атос
• 1979 — «У моїй смерті прошу звинувачувати Клаву К.» — дядя Сєва
• 1983 — «Казка мандрів» — Дон Кіхот на Драконові
• 1983 — «Алі-Баба і сорок розбійників» — Мустафа, оповідач і швець
• 1986 — «Сім криків в океані» — Барон Порто
• 1988 — «Щеня» (Одеська кіностудія) — Саша
• 1990 — «Пастка для самотнього чоловіка» — Кюре Максімен
• 1991 — «Дура» — Бенжамен Боревер
• 1992 — «Ключ» — пан Браун
• 1992 — «Мушкетери двадцять років по тому» — Атос
• 1993 — «Сніданок з видом на Ельбрус» (реж. М. Малецький) — Сумароков
• 1993 — «Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років потому» — Атос
• 2004 — «Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво...» — Олександр
• 2007 — «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні» — Атос
• 2008 — «Монтекрісто» — Ілля Орлов
• 2008 — «Прилетить раптом чарівник»
• 2011 — «Фурцева» — Петро Богуславський
• 2013 — «Знайти чоловіка у великому місті» — Олександр
• 2013 — «Продавець іграшок»
• 2013 — «Царівна Лягушкіна»
• 2014 — «Спіраль»
• 2016 — «Мафія: Гра на виживання» та ін.

Родина

• Батько — Борис Мойсейович Смєхов (1912—2010) — професор, доктор економічних наук