Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Верхня Терса (річка)

річка в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Верхня Терса (річка)
Remove ads

Ве́рхня Терса́ (Вища Терса) річка в Україні, в межах Гуляйпільського (витоки), Оріхівського (частково) і Новомиколаївського районів Запорізької області та Синельниківського району Дніпропетровської області. Ліва притока Вовчої (сточище Дніпра).

Thumb
Верхня Терса
Thumb
У долині Верхньої Терси. Суходільна лука
Коротка інформація Верхня Терса, 47°41′52″ пн. ш. 36°05′03″ сх. д. ...
Remove ads

Опис

Довжина 107 км, сточище 1 680 км². Переважна ширина долини 1,5—2,5 км. Річище звивисте, завширшки пересічно 15—20 м. Похил річки 2,5 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 2 км. Основне живлення снігове; влітку дуже міліє. Використовується для зрошення. Стік зарегульований ставками.

Розташування

Верхня Терса бере початок біля села Гірке. Тече переважно на північ (у верхів'ї — частково на північний захід, у пониззі — частково на півднічний схід). Впадає до Вовчої на південь від смт Васильківки.

  • У пригирловій частині річки розташований ландшафтний заказник «Бакаї».

Притоки

Праві:

Ліві:

Великі населені пункти над Верхньою Терсою

Про назву

Український мовознацець Євген Отін виводить назву річки з тюркського прикметника ters, teris — «неправильна», а саме за великий тупий кут, під яким вона впадає в річку Вовчу. Дослівно: «Та, що неправильно тече». Інші гадають, що назва походить від тюркського ters «протилежна, зворотна». Як вказує дослідник, таку назву вона одержала тому, що перша на шляху з Криму, на відміну від інших річок, тече на північ, тобто у зворотному напрямі (Фоменко В. Звідки ця назва? — Дніпропетровськ: Промінь, 1969). Таке тлумачення ймовірне. Перша частина складного гідроніма вказує, що річка, на відміну від іншої — Малої Терси, впадає вище по течії річки Вовчої. Звідси ж назва Нижня Терса — лівої притоки Малої Терси і Середня Терса — правої притоки Нижньої Терси.

Remove ads

Джерела

  1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. К., 1989—1993. 33 000 екз. ISBN 5-88500-015-8.
  2. Каталог річок України. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads