Весілля в Малинівці (фільм)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Весілля в Малинівці.

«Весілля в Малинівці» (рос. «Свадьба в Малиновке») — радянська музична комедія, екранізація однойменної оперети Бориса Александрова, увійшла до золотого надбання радянського кінематографу. Фільм знято російською мовою, фактично відображає театралізовану радянську інтерпретацію типового села епохи радянсько-української війни 1917—1922 рр. та українсько-білогвардійського протистояння 1919 року на півдні України і Наддніпрянщині, відбиває типову для даного регіону архітектуру, театралізовану радянську інтерпретацію побуту, одягу, народних пісень, манер та звичаїв.

Весілля в Малинівці
рос. Свадьба в Малиновке
Жанр	Музична комедія
Режисер	Андрій Тутишкін
Сценарист	Леонід Юхвід
На основі	Весілля в Малинівці
У головних ролях	Володимир Самойлов Михайло Пуговкін Андрій Абрикосов Михайло Водяний
Оператор	В'ячеслав Фастович
Композитор	Борис Александров
Художник	Семен Малкін
Кінокомпанія	«Ленфільм»
Тривалість	95 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1967
IMDb	ID 0062323
Весілля в Малинівці у Вікісховищі

Журналістка Дарія Гірна на своєму ютуб-каналі «Обличчя Незалежності» опублікувала власне розслідування: виявилось, що головний антагоніст цього фільму «отаман Грицько» пародіює історію військового УНР отамана Никифора Григор'єва з Кіровоградщини.^[1]

Дія

Період радянсько-української війни, 1919. В українському селі Малинівка на півдні України (тодішня Херсонська губернія, сьогодні Петрівський район Кіровоградської області) всі чекають весілля чабана Андрія з Яринкою, дочкою вдови революціонера місцевого походження, якого заслано до Сибіру ще за царя. Але на село нападає банда місцевого самопроголошеного отамана Грицька. Яринка припадає до вподоби отаману й він погрозами намагається добитися від неї згоди на весілля. Злякана Яринка тікає до лісу, де засів невеликий загін червоної кінноти з частин Григорія Котовського, який здійснює розвідку. Ярина просить про допомогу й командир загону Назар Дума розробляє план, як знищити чисельно більшого противника. Для цього Ярині потрібно згодитися на весілля з отаманом. Коли всі бандити добряче переп'ються на цьому бенкеті, їх можна бути легко розбити. Отаман Грицько чекає на посланця від білого російського барона Врангеля, то ж на весіллі з'являється Назар в постаті блискучого білого російського офіцера. В певну мить він дає умовний сигнал своїм бійцям, але допомога запізнюється, і Назар вимушений битися зі своїм ворогом сам на сам.

У ролях

• Андрій Абрикосов — Балясний, батько Грициянів
• Григорій Абрикосов — отаман Грициян Таврійський
• Людмила Алфимова — Софія, мати Яринчина
• Михайло Водяний — Попандопуло, ад'ютант Грициянів
• Маргарита Криницина — Рижа
• Євген Лебедєв — Ничипір, малинівський староста
• Валентина Лисенко — Яринка
• Тамара Носова — Комариха
• Михайло Пуговкін — Яшка-артилерист
• Володимир Самойлов — Назар Дума, червоний командир, чоловік Софії та батько Яринки
• Микола Сліченко — Петро, червоний козак
• Олексій Смирнов — бандит Сметана
• Гелій Сисоєв — Андрійко
• Емма Трейвас — Триндичиха
• Зоя Федорова — Гапуся (Горпина Дормидонтівна), жінка Ничипорова
• В'ячеслав Воронін — штабскапітан Чечіль, справжній емісар барона Врангеля
• Олександр Орлов — піп
• Володимир Васильєв — бандит

Знімальна група

• Автор сценарію: Леонід Юхвід
• Режисер: Андрій Тутишкін
• Оператор-постановник: В'ячеслав Фастович
• Художник-постановник: Семен Малкін
• Композитор: Борис Александров

Технічні дані

• Кольоровий
• Широкоформатний
• оригінал — звуковий, моно; сучасний ремастеринг — 6-канальний Dolby AC3

Цікаві факти

• Фільм приурочено до 50-річчя Великої Жовтневої революції, і, затим що дія відбувається в Україні, Держкіно запропонувало виробництво Кіностудії Довженка, але там відмовились, пославшись на «несерйозність» фільму.

• Зйомки проводили в кількох селах Лубенського району Полтавської області. Графську садибу знімали в селі Хорошки, вітряк та інші сцени — в селі Мацківці, монастир, де розмістилась банда отамана Грицияна Таврійського — у селі Мгар (Афанасіївська (Благовіщенська) церква Спасо-Преображенського Мгарського монастиря). Павільйонні зйомки — на Ленфільмі. А природу знімали в селі Малинівка, тільки це Малинівка Чугуївського району Харківської області,^[2] а по інших, Малинівка в Глобинському районі Полтавської області.^[3]
• В селищі Малинівка Харківської області у 2013 році в рамках щорічного фестивалю «Весілля в Малинівці» була відкрита скульптурна композиція, яка зображає як Попандопуло й Сметана ділять вміст украденої скрині, за авторством Сейфаддіна Гурбанова.^[4]

• У масових фільмуваннях задіяно практично всіх жителів Малинівки.

• Михайло Пуговкін трохи не став жертвою залаштункових ігор у знімальній групі і взагалі міг не потрапити в картину. Режисер бачив у ролі Яшки-артилериста лише його, але асистентка протягом кількох місяців говорила Тутишкіну, що «не може знайти Пуговкіна», бо в неї був свій кандидат. Режисер подзвонив Пуговкіну сам, і питання було розв'язано.

• Пуговкін вивчав танець «В ту степ» (тобто тустеп, англ. two-step, від two — два і step — крок) півтора місяця, тому що, на думку балетмейстера Галини Олександрівни Шаховської, йому не вистачало куражу. В подальшому танець став гордістю М. І. Пуговкіна. Сам бальний танець з'явився у США на початку 20-х років. Мода на нього захопила Європу в тих таки 20-х роках, тобто персонаж Пуговкіна Яшка-артилерист ще нічого не міг знати про цей танець.

• 13 лютого 2011 року на каналі «HD Кіно» відбулась прем'єра оцифрованого фільму.

• У Олеся Барліга є п'єса «І твою фразу теж», що написана до річниці Леоніда Юхвіда і містить алюзії на «Весілля в Малинівці». Твір увійшов у 2017 до збірки «Звірі подивляться замість тебе» виданої у видавництві Крок. Дія п'єси відбувається у постапокаліптичному Києві.