Винар Василь

Василь Вина́р (1870 — 27 січня 1924) — український педагог, професор Бучацької гімназії, керівник відділу освіти (повітовий шкільний інспектор^[1]) Бучацького повіту ЗУНР^[2].

Василь Винар
Народився	1870(1870) Милошевичі, Сокольницький район, Львівська область, Україна
Помер	27 лютого 1924(1924-02-27) Бучач, Тернопільське воєводство, Польська Республіка
Поховання	міський цвинтар на горі Федір, Бучач
Громадянство	ЗУНР
Національність	українець
Діяльність	педагог, громадський діяч
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов	українська, латина, німецька і польська
Рід	Винарі
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Винар.

Життєпис

Народився в 1870 році.

Навчав української^[3] та латинської мов^[4]. Іноді заступав хворого директора гімназії на початку 1900-х років^[5]. Прийняв іспити в учнів Бучацького місійного інституту імені святого Йосафата під час війни восени 1918 року, після чого вони змогли продовжити навчання в гімназії^[6]. Діяльний у Бучацькій повітовій філії товариства «Просвіта», був виконувачем обов'язків голови (місце-голова).^[7] Разом з іншими діяльними українцями брав участь у встановлення влади української держави — ЗУНР — у листопаді 1918 року^[8]. Один із дорадників міського посадника Бучача Климентія Рогозинського^[9]. Зазнав переслідувань від польської окупаційної влади: його позбавили роботи, кілька разів ув'язнювали (тюрми Бучача, Чорткова, Станиславова, Тернополя).^[10]

Могила родини Винарів (на задньому плані)

Також викладав українську мову в жіночій учительській семінарії в Бучачі 1924 року^[11].

Помер 27 січня 1924 року на 54-у році життя^[1]. Похований на міському кладовищі на горі Федір (родинне поховання, поряд із могилою Софії Ілевич, недалеко від гробниці каноніків Потоцьких).