Винокуров-Чагилган Ілля Дорофійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Винокуров.

Ілля́ Дорофі́йович Виноку́ров-Чагилга́н (псевдонім якут. Чаҕылҕан; *31 липня 1914(19140731) — †9 вересня 1952) — якутський поет.

Винокуров-Чагилган Ілля Дорофійович
Народився	31 липня 1914(1914-07-31) Намський улус, Якутський округd
Помер	9 вересня 1952(1952-09-09) (38 років)
Діяльність	поет

З життєпису

Переклав якутською мовою вірші Тараса Шевченка: «У всякого своя доля», «Заповіт» (обидва 1939) і «Огні горять, музика грає»^[1] (1951) вміщені в періодиці.

Переклади поем «Сон», «Кавказ», «Петрусь» та вірша «Хоча лежачого не б'ють» надруковано в якутському альманасі «Художня література» (Книга 2, Якутськ, 1939).

Майже всі ці переклади передруковано у збірнику «Вибране Шевченка» (Якутськ, 1951). Вступ до балади «Причинна» — «Реве та стогне Дніпр широкий» разом з іншими перекладами творів Шевченка передруковано й у збірнику «Письменники України» (Якутськ, 1954).

Див. також

• Тарасов Сава Іванович