Високос Валерій Леонтійович

Валерій Леонтійович Високос (нар. 13 грудня 1970, Миколаїв, СРСР) — радянський та український футболіст, чемпіон світу серед юніорів (1987), Чемпіон Білорусі (2000), Майстер спорту з 1987 року.

Валерій Високос
Особисті дані
Повне ім'я	Валерій Леонтійович Високос
Народження	13 грудня 1970(1970-12-13) (54 роки)
	Миколаїв, СРСР
Зріст	181 см
Вага	73 кг
Громадянство	Україна
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1977—198? 198?—1989	ДЮСШ-3 (Миколаїв) «Спортінтернат» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1987—1989 «Динамо» (К) 0 (0) 1990—1991 «Суднобудівник» 68 (3) 1992—1995 СК «Миколаїв» 99 (5) 1995 «Поліграфтехніка» 14 (0) 1995—1996 «Металург» (Н) 31 (0) 1997 «Титан» (А) 13 (0) 1997—1998 «Кремінь» 39 (1) 1998—2002 «Славія» 53 (3) 2003 «Водник» (М) 13 (1) 2004—2005 «Пальміра» (О) 20 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) ? СРСР (U-16)  ? (?) 1987—1988 СРСР (U-18)  ? (?)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Вихованець ДЮСШ-3 Миколаєва (перший тренер — С. В. Байда), а потім київського Спортінтернату. У 1987 році розпочав кар'єру в резервній команді київського «Динамо». Однак через дуже високу конкуренцію в київському клубі не зміг пробитися до основної команди. Грав у Кубку Федерації футболу СРСР (4 гри). У 1990 році перейшов у «Суднобудівник» з рідного міста, який виступав у другій союзній лізі. З «Евісом» пограв в українській «вишці». У квітня 1995 року перейшов до олександрійської «Поліграфтехніки». Дебютував за поліграфів 18 квітня 1995 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 27-го туру першої ліги чемпіонату України проти нікопольського «Металурга». Валерій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок^[1]. У футболці олександійського клубу зіграв 14 матчів. Потім виступав за команди Нікополя, Армянська, Кременчука в першій і другій лігах.

Період з 1998^[2] по 2002 рік провів у мозирській «Славії», з якою ставав чемпіоном Білорусі і володарем Кубку. У 2003 році знову повернувся до Миколаєва, де допоміг вивести «Водник» до другої ліги. На початку 2004 року перейшов в одеську «Пальміру», в складі якої й завершив кар'єру футболіста^[3].

Кар'єра в збірній

У складі юнацької збірної команди СРСР брав участь у переможному чемпіонаті світу в Канаді. На турнірі зіграв 5 матчів, на полі провів 232 хвилини^[4]. Завдяки цьому успіху всі гравці команди отримали звання майстрів спорту СРСР.

Захоплення

Бере участь в аматорських турнірах з більярду^[5].

Досягнення

збірна СРСР

• Чемпіонат світу з футболу серед 17-річних
  • Володар (1): 1987

Славія-Мозир

• Білоруська футбольна вища ліга
  • Чемпіон (1): 2000
  • Срібний призер (1): 1999

• Кубок Білорусі
  • Володар (1): 2000
  • Фіналіст (2): 1999, 2001