Олександрія (футбольний клуб)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Олександрія (значення).

Футбо́льний клуб «Олександрі́я» — український футбольний клуб з міста Олександрія Кіровоградської області. Утворений 6 березня 1990 року. Виступає в українській Прем'єр-лізі.

ФК «Олександрія»

Повна назва	Футбольний клуб «Олександрія»
Прізвисько	жовто-чорні, містяни, Сашка
Коротка назва	ФК «Олександрія»
Засновано	1948
Населений пункт	Олександрія, Україна
Стадіон	КСК «Ніка»
Вміщує	7000
Президент	Сергій Кузьменко
Головний тренер	Кирило Нестеренко
Ліга	Прем'єр-ліга
2024/25	2-ге місце
Вебсайт	fco.com.ua
Домашня Виїзна

Кольори клубу — жовто-зелено-чорні. Домашні матчі команда проводить на стадіоні «Ніка».

Найвище досягнення — друге місце в українській Прем'єр-лізі 2024/25.

Історія

Колишні назви:

• «Шахтар» (1948–1990)
• «Поліграфтехніка» (1990–2002)
• ФК «Олександрія» (2003)
• ПФК «Олександрія» (2004–2014)
• ФК «Олександрія» (з 1 липня 2014)^[1]

ФК «Шахтар»

Команда «Шахтар», що представляла ВО «Олександріявугілля» у повоєнні 1948 та 1949 роки, вперше випробовувала свої сили на республіканській арені в чемпіонаті серед колективів фізичної культури. Старт був невдалим: у першому ж сезоні гірники, зазнавши 7 поразок у 7 матчах, посіли підсумкове восьме місце, а за рік знову були восьмими, проте вже серед десяти команд. Як наслідок, наступні три роки колектив провів у другій групі чемпіонату колективів фізкультури. Олександрійці поновили свої виступи в аматорській першості УРСР з 1956 року.

У 1960 та 1961 роках у ранзі чемпіона області «Шахтар» у перехідних матчах за право грати в класі «Б» двічі невдало протистояв кіровоградській «Зірці»: 1:2, 1:1 та 0:3, 1:3 відповідно.

На початку сезону 1962 року команду було включено до розіграшу чемпіонату СРСР серед команд класу «Б». А перший матч у Кубку СРСР команда провела 9 травня 1962 року в Олександрії проти рівненського «Колгоспника». «Шахтар» переміг 4:3. На наступному етапі (1/128 фіналу) 21 травня в Запоріжжі олександрійці програли запорізькому «Металургу» 1:2. Усього в Кубку СРСР «Шахтар» брав участь 5 разів. Перші три роки у чемпіонаті і в статусі команди майстрів «Шахтар» боровся за «виживання», а згодом олександрійці стали «міцним середняком» змагань. Останній матч у Кубку СРСР команда провела 27 квітня 1966 року в Олександрії проти «Кривбасу». Гірники поступилися 0:2. Найбільш вдало колектив виступив у 1968 році, коли у фінальному турнірі за право грати у другій групі класу «А» посів восьме місце. У класі «Б» команда зіграла 9 сезонів.

Після чергової реорганізації чемпіонату УРСР гірники втратили статус команди майстрів і протягом 18 років (1971–1985, 1988–1990) виступали в чемпіонаті УРСР серед команд колективів фізкультури. Чотири рази в цьому турнірі «Шахтар» був другим (1973–1975 і 1989) і один раз третім (1972) у своїй зоні. Також до активу слід занести участь у фіналі аматорського кубка УРСР 1974 року — «Сокіл» (Львів) 0:0 і 0:1.

У Чемпіонат УРСР серед КФК 1990 року «Шахтар» посів четверте місце в четвертій зоні й по завершенню сезону припинив своє існування.

Емблема «Поліграфтехніки»

ФК «Олександрія»

На олександрійському заводі поліграфічної техніки у 1990 році була створена заводська команда «Поліграфтехніка», яка того ж року стала чемпіоном Кіровоградської області та футбольною командою № 1 у місті по завершенні сезону.

У 1991 році нова команда дебютувала у змаганнях КФК і відразу стала переможцем зони, а у фінальному турнірі, що проходив у Маріуполі, стала бронзовим призером чемпіонату, що дало їй право наступного сезону грати в першій лізі національного чемпіонату України.

Бронзовий успіх в чемпіонаті УРСР 1991 року серед КФК став путівкою для «Поліграфтехніки» до першої ліги національного чемпіонату. Перший матч в чемпіонатах України команда провела 14 березня 1992 року в Олександрії проти черкаського «Дніпра». Господарі перемогли 3:1.

За часів незалежності олександрійці досить вдало виступали у першій лізі: за винятком сезонів 1996/97 та 1997/98 років, команда нижче восьмого місця у турнірній таблиці не опускалась. Двічі «Поліграфтехніка» посідала третю сходинку турнірної таблиці — 1993/94 (тренер Юрій Коваль) та 2000/01 (тренер Роман Покора). Саме бронза чемпіонату 2000/01 років вивела команду з райцентру на Кіровоградщині до вищого дивізіону України.

«Поліграфтехніка» протягом двох сезонів утримувала прописку у вищій лізі, двічі посідаючи 13-те місце. За підсумками чемпіонату 2001/02 років довелося грати перехідний матч у Києві проти житомирського «Полісся», у якому олександрійці виявились сильнішими 1:0.

Через фінансову скруту у 2003 році команда була змушена на рік призупинити своє членство у ПФЛ. Уже під новою назвою — ПФК «Олександрія» — у сезоні 2004/05 років клуб розпочав свій новий похід до вершин національної першості.

Емблема ПФК «Олександрія»

Перший сезон у другій лізі олександрійці завершили на третій сходинці турнірної таблиці групи «Б», а за рік, як найкраща команда серед тих, що посіли у своїх групах другі місця, «Олександрія» виборола путівку до першої ліги.

У кубку країни команда брала участь в усіх розіграшах, окрім сезону 2003/04. Перший матч у турнірі команда зіграла 16 лютого 1992 року вдома проти івано-франківського «Прикарпаття». Основний і додатковий час закінчилися з рахунком 0:0, а в серії пенальті перемогли олександрійці 4:3. У наступному матчі 23 лютого «Поліграфтехніка» поступилася «Кременю» на виїзді 0:2. Усього в розіграшах Кубка України команда зіграла 46 ігор. В сезоні 2008/09 команда дійшла до 1/4 фіналу.

У 2014 році об'єднався з командою ПФК «УкрАгроКом» з Головківки.

Провівши 5 сезонів у першій лізі, команда врешті виборола путівку до Прем'єр-ліги. Перший матч після повернення був проти «Шахтаря». У першій частині чемпіонату «Олександрія» виступала на середньому рівні, але у другій частині, після другого матчу з «гірниками», коли олександрійці були близькі до перемоги, команда стала виступати краще. Вона підібралась до єврокубкової зони. А в кубку країни у чвертьфіналі перемогла київське «Динамо» і вийшла до півфіналу, де знову зустрілася із «Шахтарем»: перший матч закінчився внічию, а другий був за «Шахтарем», що згодом у фіналі здолав «Зорю».

У першому в своїй історії єврокубковому матчі «Олександрія» поступилася хорватському «Хайдуку» з рахунком 0:3.

У сезоні 2024-25 виступ Олександрії був дуже успішним на початку сезону Олександрія, яка перемогла поточного чемпіона України Шахтаря з рахунком 4:3. Станом на початок другого кола сезону 2024-2025 Олександрія посідала другу сходинку в турнірній таблиці.

Статистика виступів

ФК «Шахтар»

Чемпіонати СРСР

Рік	Клас, ліга, група, зона	І	В	Н	П	РМ	О	Місце
1962	Клас «Б», 3 зона УРСР	24	6	5	13	22−39	17	11 із 13
	Клас «Б», УРСР, 29−39 місця	10	4	5	1	12−6	13	31 із 39
1963	Клас «Б», 1 зона УРСР	38	7	12	19	28−56	26	16 із 20
	Клас «Б», УРСР, Стикові матчі	2	1	1	0	3−1	3	31 із 40
1964	Клас «Б», 2 зона УРСР	30	8	5	17	32−42	21	15 із 16
	Клас «Б», УРСР, 31−36 місця	10	5	3	2	12−5	13	31 із 41
1965	Клас «Б», 1 зона УРСР	30	10	14	6	34−20	34	4 із 16
	Клас «Б», УРСР, 7−12 місця	10	4	2	4	12−9	10	9 з 45
1966	Клас «Б», 1 зона УРСР	38	12	17	9	30−25	41	8 з 20
	Клас «Б», УРСР, Стикові ігри	2	0	0	2	0−3	0	16 із 40
1967	Клас «Б», 1 зона УРСР	40	12	11	17	34−45	35	13 із 21
1968	Клас «Б», 1 зона УРСР	42	21	10	11	56−39	52	4 із 22
	Клас «Б», УРСР, Фінал	7	0	1	6	3−16	1	8 з 8
1969	Клас «Б», 1 зона УРСР	40	13	13	14	34−45	39	13 з 21
1970	Клас «Б», 1 зона УРСР	26	7	8	11	18−29	22	10 з 14
	Клас «Б», УРСР, 15−27 місця	14	4	4	6	15−17	12	24 із 27
Всього	9 чемпіонатів	359	112	111	136	342−394

Кубок СРСР

Рік	Етап	І	В	Н	П	РМ	О
1962	1/128 фіналу	2	1	0	1	5−5	2
1963	1/256 фіналу	2	1	0	1	3−3	2
1964	1/1024 фіналу	1	0	0	1	0−1	0
1965	1/128 фіналу	4	2	1	1	4−3	5
1966/1967	1/2048 фіналу	2	1	0	1	3−3	2
Всього	5 турнірів	11	5	1	5	15−15	11

Найбільші перемоги:

• у чемпіонатах СРСР: 6:0 («Десна», 1965)
• у Кубках СРСР: 3:1 («Трубник», 23 квітня 1966 року, Олександрія)

Найбільші поразки:

• у чемпіонатах СРСР: 0:6 («Дніпро» Ч, 1967);
• у Кубках СРСР: 0:2 («Кривбас», 27 квітня 1966 року, Олександрія)

ФК «Олександрія»

Чемпіонат України

Рік	Ліга, зона, група	I	В	Н	П	РМ	О	Місце
1992 (весна)	Перша ліга, 1 підгрупа	26	11	8	7	25−27	30	3 із 14
1992/1993	Перша ліга	42	19	10	13	69−39	48	6 із 22
1993/1994	Перша ліга	38	22	11	5	62−22	55	3 із 20
1994/1995	Перша ліга	42	18	8	16	59−37	62	8 із 22
1995/1996	Перша ліга	42	23	7	12	69−37	76	4 із 22
1996/1997	Перша ліга	46	17	14	15	55−50	65	10 із 24
1997/1998	Перша ліга	42	15	9	18	51−49	54	16 із 22
1998/1999	Перша ліга	38	15	13	10	47−51	58	5 із 20
1999/2000	Перша ліга	34	13	10	11	34−34	49	8 із 18
2000/2001	Перша ліга	34	18	9	7	50−22	63	3 із 18
2001/2002	Вища ліга	26	5	8	13	21−39	23	13 із 14
	Перехідний матч	1	1	0	0	1−0	3	1 із 2
2002/2003	Вища ліга	30	7	9	14	26−43	30	13 із 16
2003/2004	команда розформована
2004/2005	Друга ліга, група Б	26	13	6	7	30−19	45	3 із 14
2005/2006	Друга ліга, група Б	28	20	5	3	52−14	65	2 із 15
2006/2007	Перша ліга	36	19	4	13	37−27	61	5 із 19
2007/2008	Перша ліга	38	14	15	9	41−32	57	8 із 20
2008/2009	Перша ліга	32	15	9	8	43−31	54	3 із 17
2009/2010	Перша ліга	34	19	6	9	58−34	63	5 із 18
2010/2011	Перша ліга	34	21	6	7	55−25	69	1 із 18
2011/2012	Прем'єр-ліга	30	4	8	18	24−58	20	16 із 16
2012/2013	Перша ліга	34	17	9	8	48−35	60	3 із 18
2013/2014	Перша ліга	30	14	10	6	47−28	52	2 із 16
2014/2015	Перша ліга	30	22	6	2	53−15	72	1 із 16
2015/2016	Прем'єр-ліга	26	10	8	8	30−29	38	6 із 14
2016/2017	Прем'єр-ліга	32	10	10	12	41−43	40	5 із 12
2017/2018	Прем'єр-ліга	32	10	15	7	32−27	45	7 із 12
2018/2019	Прем'єр-ліга	32	14	7	11	39−34	49	3 із 12
2019/2020	Прем'єр-ліга	32	14	7	11	49−47	49	5 із 12
2020/2021	Прем'єр-ліга	26	8	5	13	33−37	29	9 із 14
2021/2022	Прем'єр-ліга	18	7	5	6	19−16	26	6 із 16
2022/2023	Прем'єр-ліга	30	10	14	6	42−39	44	6 із 16
2023/2024	Прем'єр-ліга	30	8	10	12	30−38	34	8 із 16
2024/2025	Прем'єр-ліга	30	20	7	3	46−22	67	2 із 16
Усього	33 чемпіонати	1080	473	287	320	1418−1100	1706

Статистика за лігами

Ліга	У	І	В	Н	П	РМ	О
Вища (Прем'єр-ліга)	13	374	127	113	134	432-472	494
Перша	18	651	312	163	176	903−595	1048
Друга	2	54	33	11	10	82−33	110
Перехідні ігри		1	1	0	0	1−0	3
Всього	33	1080	473	287	320	1418-1100	1706

Кубок України

Рік	Етап	І	В	Н	П	РМ	О
1992	1/16 фіналу	2	0	1	1	0−2	1
1992/1993	1/16 фіналу	4	2	0	2	8−9	4
1993/1994	1/16 фіналу	4	3	0	1	7−3	6
1994/1995	1/64 фіналу	1	0	0	1	0−1	0
1995/1996	1/32 фіналу	2[2]	1[2]	0	1	2−3	2
1996/1997	1/8 фіналу	3	2	0	1	3−1	4
1997/1998	1/32 фіналу	2	1	0	1	3−3	2
1998/1999	1/64 фіналу	2	1	0	1	2−3	2
1999/2000	1/16 фіналу	1	0	0	1	0−1	0
2000/2001	1/16 фіналу	1	0	0	1	0−3	0
2001/2002	1/8 фіналу	4	3	0	1	7−4	6
2002/2003	1/16 фіналу	2	1	1	0	3−1	3
2004/2005	1/32 фіналу	1	0	0	1	0−2	0
2005/2006	1/32 фіналу	1	0	0	1	1−2	0
2006/2007	1/32 фіналу	1	0	0	1	0−2	0
2007/2008	1/16 фіналу	2	1	0	1	2−2	2
2008/2009	1/4 фіналу	4	2	1	1	5−3	5
2009/2010	1/16 фіналу	2	1	0	1	4−3	2
2010/2011	1/8 фіналу	3	1	1	1	5−3	3
2011/2012	1/16 фіналу	1	0	0	1	0−5	0
2012/2013	1/32 фіналу	1	0	0	1	1−2	0
2013/2014	1/16 фіналу	2	0	1	1	2−5	1
2014/2015	1/8 фіналу	3	0	2	1	2−3	2
2015/2016	1/2 фіналу	7	3	3	1	9−6	9
2016/2017	1/8 фіналу	1	0	0	1	1−2	0
2017/2018	1/8 фіналу	1	0	0	1	2−3	0
2018/2019	1/16 фіналу	1	0	0	1	0−3	0
2019/2020	1/4 фіналу	3	1	1	1	2−2	3
2020/2021	1/2 фіналу	4	2	2	0	9−3	6
2021/2022	1/4 фіналу[3]	2	2	0	0	8−3	6
2022/2023	—[4]
2023/2024	1/4 фіналу	2	1	1	0	1−0	4
2024/2025	1/4 фіналу	2	1	0	1	4−2	3
Всього	32 турніри	72[2]	29	14	29	93−89	76

Ліга Європи УЄФА

Сезон	Турнір	Раунд	Суперник	Вдома	На виїзді	Сумарно
2016/17	Ліга Європи	3 квал. раунд	Хайдук	0:3	1:3	1:6
2017/18	Ліга Європи	3 квал. раунд	Астра	1:0	0:0	1:0
		Раунд плей-оф	БАТЕ	1:2	1:1	2:3
2019/20	Ліга Європи	Група I	Вольфсбург	0:1	1:3	1:4
			Гент	1:1	1:2	2:3
			Сент-Етьєн	2:2	1:1	3:3

Загалом: 12 ігор — 1 виграш, 5 нічиїх, 6 поразок, різниця м'ячів: 9-19

Ліга конференцій УЄФА

Сезон	Турнір	Раунд	Суперник	Вдома	На виїзді	Сумарно
2025/26	Ліга конференцій	2 квал. раунд	Партизан	0:2	0:4	0:6

Загалом: 2 гри — 2 поразки, різниця м'ячів: 0-6

Найбільші перемоги:

• у чемпіонатах України: 8:1 («Артанія», 3 липня 1993 року, Олександрія; «Закарпаття», 26 жовтня 1995 року, Олександрія).
• у Кубках України: 4:0 («Поліграфтехніка-2», 7 серпня 1992 року, Олександрія)
• у Кубку Ліги: 2:1 («Гірник-Спорт», 22 вересня 2009 року, Комсомольськ)

Найбільші поразки:

• у чемпіонатах України: 2:7 («Шахтар-2», 21 серпня 1998 року, Харцизьк); 0:5 («Динамо» К, 7 липня 2001 року, Київ; «Шахтар» Д, 19 квітня 2003 року, Донецьк)
• у Кубках України: 0:5 («Металіст», 7 жовтня 1992 року, Харків; «Арсенал» К, 21 вересня 2011 року, Київ)
• у Кубку Ліги: 1:3 («Ходак», 28 жовтня 2009 року, Черкаси)

Досягнення

ФК «Шахтар»

• Фіналіст Кубка УРСР серед колективів фізкультури: 1974
• Переможець чемпіонату Кіровоградської області (5): 1960, 1961, 1979, 1981, 1989

ФК «Олександрія»

• Срібний призер Прем'єр-ліги України: 2024/25
• Бронзовий призер Прем'єр-ліги України: 2018/19
• Володар Трофею престижу: 2017/18
• Чемпіон першої ліги України (2): 2010/11, 2014/15
• Срібний призер першої ліги України: 2013/14
• Бронзовий призер першої ліги України (4): 1993/94, 2000/01, 2008/09, 2012/13
• Срібний призер другої ліги України (група Б): 2005/06
• Бронзовий призер другої ліги України (група Б): 2004/05
• Бронзовий призер чемпіонату УРСР серед колективів фізкультури: 1991
• Переможець чемпіонату Кіровоградської області: 1990

Рекордсмени клубу

Гравці з найбільшою кількістю матчів (перед початком сезону 2021/22)

Прізвище (роки виступів)	ВЛ+УПЛ	1 ліга	2 ліга	КУ	ЄК	Разом
1. Андрій Запорожан (2007—2020)	125	181	0	18	6	330
2. Василь Грицук (2009—2021)	103	124	0	16	6	249
3. Євген Банада (2012—2021)	151	64	0	19	11	245
4. Ігор Чередніченко (2005—2013)	18	157	27	11	0	213
5. Віталій Первак (1995—1996, 2001—2003, 2004—2008)	50	105	44	12	0	211
6. Володимир Максімов (1992—1998, 2004—2005)	0	199	2	10	0	211
7. Юрій Паньків (2009—2012, 2017—2021)	130	61	0	5	10	206
8. Олександр Казанюк (2005—2012)	14	139	27	11	0	191
9. Юрій Гура (1993—2001)	0	183	0	7	0	190
10. Сергій Старенький (2000—2018)	84	85	0	10	5	184

Гравці з найбільшою кількістю м'ячів (перед початком сезону 2021—2022 р.р.)

Прізвище (роки виступів)	ВЛ+УПЛ	1 Ліга	2 Ліга	КУ	ЄК	Разом
1. Сергій Чуйченко (1993—1996, 2000—2003)	11	85	0	5	0	101
2-3. Володимир Максімов (1992—1998, 2004—2005)	0	42	0	2	0	44
2-3. Василь Грицук (2009—2021)	16	24	0	3	1	44
4. Сергій Старенький (2010—2018)	13	21	0	1	1	36
5. Олександр Казанюк (2005—2012)	0	23	7	3	0	33
6. Олександр Гребінюк (2004—2008)	0	12	19	0	0	31
7. Андрій Запорожан (2007—2020)	14	13	0	1	1	29
8-11. Євген Банада	20	3	0	1	2	26
8-11. Віктор Богатир (1992—1995)	0	24	0	2	0	26
8-11. Олег Яременко (1995—2000)	0	26	0	0	0	26
8-11. Вадим Чернишенко (1996—2001, 2004—2007)	0	23	2	1	0	26

Стадіон

Стадіон «Ніка» ввечері

Докладніше: Ніка (стадіон)

Домашньою ареною ФК «Олександрія» є культурно-спортивний комплекс «Ніка», який був відкритий після реконструкції стадіону «Шахтар» 30 травня 1998 року. На сьогоднішній день цей комплекс вміщує 7000 глядачів. Близько 70 % всіх місць захищені від опадів та снігу. Стадіон розташований в середмісті Олександрії в зеленій частині міста.

Уболівальники

Найвідданіші вболівальники «Олександрії» збираються на 10 секторі. Фанатський рух в Олександрії зародився з моменту утворення команди. Однак найбільша популярність спостерігається в останні роки, що пов'язано з успіхами команди. Кількість активних уболівальників становить 100—120 осіб. Переважна більшість уболівальників дотримуються правих політичних поглядів.

Фанати «Олександрії» підтримують дружні стосунки з уболівальниками білоцерківського «Арсеналу».

Основне протистояння на внутрішній арені — з фанатами кропивницької «Зірки» (дербі Кіровоградської області). Також напружені стосунки з вболівальниками «Кривбасу», «Металіста», київського «Арсеналу», запорізького «Металурга», «Оболоні», «Чорноморця», «Геліоса», черкаського «Дніпра» та алчевської «Сталі».

Склад команди

Станом на 1 серпня 2025 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Віктор Долгий 30 ВР Микита Шевченко (віце-капітан) 2 ЗХ Ілля Ухань 3 ЗХ Юрій Матвіїв 16 ЗХ Тео Ндіка 22 ЗХ Даніл Скорко 26 ЗХ Мігель Кампуш 50 ЗХ Жоселен Беіратче 86 ЗХ Антон Боль 5 ПЗ Фернандо Енріке 6 ПЗ Кирило Ковалець (капітан) 8 ПЗ Сергій Булеца 9 ПЗ Дмитро Мишньов 11 ПЗ Артем Шулянський

№ Поз. Нац. Гравець 17 ПЗ Ярослав Базаєв 19 ПЗ Жота 20 ПЗ Данііл Ващенко 24 ПЗ Хуссейн Туаті 25 ПЗ Ілля Баденко 27 ПЗ Теді Цара 33 ПЗ Безерра 40 ПЗ Дмитро Черниш 44 ПЗ Жонатан Да Сільва 49 ПЗ Матеус Амарал 55 ПЗ Євгеній Смирний 59 ПЗ Артем Козак 71 ПЗ Денис Шостак 10 НП Андрій Кулаков

Юнацький склад (U-19​)

Станом на 1 серпня 2025 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПЛ

№ Поз. Нац. Гравець 13 ВР Данило Заєць 72 ВР Назар Макаренко ВР Дмитро Самойлович 61 ВР Микита Стовба 12 ВР Олександр Чобітько 74 ЗХ Олександр Білий 90 ЗХ Даниїл Власюк 35 ЗХ Данило Гаража 62 ЗХ Роман Гриценко 43 ЗХ Марат Дзюбін 64 ЗХ Андрій Курлатов 65 ЗХ Іван Левун ЗХ Нікіта Луценко 95 ЗХ Євгеній Прокопенко 32 ЗХ Данііл Романенко ЗХ Ігор Устинов 36 ЗХ Артем Хованюк ЗХ Богдан Цип'ящук 94 ПЗ Максим Астаф'єв ПЗ Олексій Бець 88 ПЗ Давид Білий 98 ПЗ Денис Бредельов 70 ПЗ Андрій Васін

№ Поз. Нац. Гравець ПЗ Артем Власенко 63 ПЗ Євгеній Горбатов 69 ПЗ Мирон Гребенюк ПЗ Ігор Грибеник 60 ПЗ Олександр Грузин ПЗ Олександр Куц 80 ПЗ Матвій Малько 76 ПЗ Павло Нестеренко 66 ПЗ Арсений Плакса 97 ПЗ Назар Прокопенко 68 ПЗ Алі Халілов 83 ПЗ Данило Хан 42 ПЗ Єгор Цевух 67 ПЗ Артем Яременко 57 НП Дмитро Безклейний 75 НП Максим Карташев 89 НП Денис Кубенко 73 НП Владислав Омельченко НП Максим Омельченко НП Роман Савченко НП Тимофій Слободянюк 96 НП Владислав Шаповалов 91 НП Максим Шолупець

Відомі гравці

• Олександр Бабич
• Віктор Богатир
• Іван Богатир
• Олександр Бокарєв
• Станіслав Боровський
• Андрій Гаврюшов
• Юрій Газюкін
• Микола Гарбузников
• Володимир Гащин
• Олександр Гребінюк
• Юрій Гура
• Олександр Желєзний
• Олексій Іванов
• Олександр Казанюк
• Олег Казмін
• Станіслав Козаков
• Юрій Кудінов
• Валерій Курганов
• Сергій Лактіонов
• Володимир Максімов
• Омар Мішков
• Юрій Мокрицький
• Віталій Первак
• Ігор Плотко
• Андрій Покладок
• Юрій Пугач
• Сергій Селезньов
• Валентин Слюсар
• Костянтин Сосенко
• Ігор Чередніченко
• Тарас Чопик
• Сергій Чуйченко
• Володимир Шаран
• Олег Яременко
• Олег Ярошенко

Цікаві факти

• Єдиний футбольний клуб Кіровоградської області, який має досвід виступів у єврокубках.

Див. також

• «Олександрія-Аметист»
• «Кристал» (Олександрія)
• «Кранобудівник» (Олександрія)