Вища Дубечня

Ви́ща Дубе́чня — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Розташоване на березі Десни. За 30 кілометрів від Києва, та за 20 від Вишгорода. В селі функціонують п'ять магазинів та два кафе-бари, також будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, ветеринарна клініка. Наявна загальноосвітня середня школа, дітей до неї підвозить шкільний автобус.

Коротка інформація село Вища Дубечня, Основні дані ...

Remove ads

Транспортне сполучення

Має зручне транспортне сполучення з Києвом та Вишгородом. З Києва можна дістатися маршрутними таксі «Київ-Вища Дубечня» та проїзними (до Пірнова, Жукина, Сувида чи Десни). Кінцева автобусів — на станції метро «Героїв Дніпра», а маршрутних таксі до Сувида чи Десни — автостанції «Полісся» (площа Т. Шевченка). В селі існують чотири зупинки: «Буново», «Радгосп»(Пиреї), «Центр», «Ветлікарня».

Шлях від станції метро «Герої Дніпра» до села Вища Дубечня автобусом займає 40-45 хвилин, автомобілем 25-30 хвилин.

Remove ads

Історія

Узагальнити

Перспектива

Перші згадки про Вищу Дубечню в історичних документах належать до 1552 року.

За Гетьманщини селище Вища Дубечня входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року у Вищій Дубечні було 17 хат. За описом 1787 року в селі проживало 67 «казених людей».^[2]

З 1781 року Вища Дубечня у складі Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.

За даними на 1859 рік у казенному селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 445 осіб (232 чоловічої статі та 213 — жіночої), налічувалось 76 дворових господарств^[3].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Жукинської волості мешкало 566 осіб, налічувалось 115 дворових господарств, існував постоялий будинок^[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 895 осіб (402 чоловічої статі та 493 — жіночої), з яких 894 — православної віри^[5].

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

Перед Голодомором 1932-33 років у селі був уже створений колгосп ім. Шевченка, налічувалось близько 300 дворів, проживало в них більше 1000 людей, так як сім'ї були багатодітними. Близько десяти родин було розкуркулено.^[6]

Під час Німецько-радянської війни село було повністю спалене гітлерівцями. 236 жителів Вищої Дубечні було нагороджено орденами й медалями СРСР. Степану Михайловичу Бендикову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Частини РСЧА відвоювали Вищу Дубечню і відновили в ній злочинну радянську владу 18 вересня 1943 року.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Вищу Дубечню початку 1970-х було подано таку інформацію:

Вища Дубечня - село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Десни, за 54 км від Києва і за 37 км від залізничної станції Бровари. Населення - 1229 осіб. У Вищій Дубечні міститься центральна садиба радгоспу «Деснянський», за яким закріплено 4764 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1542 га орної землі. За трудові досягнення 7 передовиків нагороджено медалями. У селі є середня школа, клуб, бібліотека^[7].

Remove ads

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Більше інформації Мова, Кількість ...

Мова	Кількість	Відсоток
українська	820	98.68%
російська	11	1.32%
Усього	831	100%

Теперішній час

В селі діють 5 магазинів, православна церква, школа, бібліотека, клуб. В останні роки село досить розвинулось в плані інфраструктури. Відбувається активне розширення території: постійно зводяться нові житлові масиви, зокрема, котеджні містечка.