Владислав Яроцький

Владисла́в Яро́цький (пол. Władysław Jarocki; 6 червня 1879, Підгайчики — 7 лютого 1965, Краків, Польща) — польський живописець, графік, архітектор, педагог, громадський діяч; член Товариства польських художників «Мистецтво» та віденської «Сецесії».

Владислав Яроцький
Народження	6 червня 1879(1879-06-06)[1][2][3]  Підгайчики, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть	7 лютого 1965(1965-02-07)[1][2][3] (85 років)
	Краків, Польська Народна Республіка
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща
Навчання	Цісарсько-королівська політехнічна школа у Львові, Краківська академія мистецтв
Вчитель	Юзеф Мегоффер і Леон Вичулковський
Діяльність	мандрівник-дослідник, художник, викладач університету, мандрівник
Відомі учні	Борачок Мар'ян Юліанович, Кульчицький Юрій Петрович, Борачок Северин Юліанович і Гарасовська-Дачишин Марія
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові
Нагороди
Владислав Яроцький у Вікісховищі

Життєпис

Народився 6 червня 1879 року в селі Підгайчиках (нині Тернопільський район Тернопільської області, Україна). 1902 року закінчив архітектурний відділ Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові продовжив навчання в Краківській академії мистецтв (у Юзефа Мегоффера та Леона Вичулковського), потім в Академії Жуліана у Парижі. У 1903, 1907—1911 роках подорожував по Україні й Кавказу. Згодом мешкав у Львові. Вів курси рисунку у Цісарсько-королівській політехнічній школі у Львові та Львівській державній мистецько-промисловій школі, був сценографом Великого міського театру у Львові.

З 1920 року — у Кракові, з 1921 року професор Краківської академії образотворчих мистецтв; редактор журналу «Sztuki piękne». Був головою Товариства шанувальників мистецтва. Помер у Кракові 7 лютого 1965 року.

Творчість

«Освячення води на Громниці. Карпати»

Малював жанрові сцени з життя гуцулів. Серед робіт:

• «Гуцульський похорон» (1905, Національний музей у Варшаві);
• «Гуцули в Карпатах» (1910, Національний музей у Варшаві);
• «Дівчина з карпатських гір» (1910, пастель, папір);
• «Йордан у Татарові» (1910);
• «Борислав» (1912, олія, картон);
• «Перед штормом» (1919, олія, полотно);
• «Гуцули» (1921, акварель, папір);
• «Церква в Татарові» (1923);
• «Барбакан» (1926, папір, акварель);
• «Дівчата на тлі Дністрового яру» (1926—1927);
• «Дівчина з верховини» (близько 1930, полотно, олія);
• «Освячення води на Громниці. Карпати»;
• «Свято Йордану» (олія, картон);
• «Маріацький костел в Кракові» (папір, акварель).

Малював карикатури для часописів «Liberum Veto» та «Щолбан», плакати, зокрема:

• «Liberum Veto» (1905);
• «Polska, Na Huculsczyzńie» (1926).

Брав активну участь у художніх виставках у Львові, Варшаві, Познані, Кракові, Закопаному.