Гарасовська-Дачишин Марія

Марія Гарасо́вська-Дачи́шин (англ. Maria Harasowska-Daczyszyn; 6 квітня 1911, Старий Самбір — 23 жовтня 2000, Чикаго) — американська художниця українського походження; член Об'єднання митців-українців в Америці^[2] та Українського золотого хреста в Чикаго^[3].

Гарасовська-Дачишин Марія
Народження	6 квітня 1911(1911-04-06)  Старий Самбір, Дрогобицька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть	23 жовтня 2000(2000-10-23) (89 років)
	Чикаго, Іллінойс, США
Поховання	Український цвинтар святого Миколая[1]
Країна	Польська Республіка  Генеральна губернія  Американська зона окупації Німеччини  США
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Львівська державна жіноча учительська семінарія (1929), Краківська академія мистецтв (1938) і Ягеллонський університет
Вчитель	Курилас Осип Петрович, Лісовський Роберт Антонович, Юзеф Мегоффер, Леопольд Готтліб, Владислав Яроцький, Казимир Сіхульський і Фредерик Паутч
Діяльність	художниця
Член	Об'єднання митців-українців в Америці і Український золотий хрест

Життєпис

Народилася 6 квітня 1911 року в місті Старому Самборі (нині Самбірський район Львівської області, Україна) у сім'ї священника отця Станіслава. 1921 року переїхала до села Себечева, де її батько отримав парафію^[4].

У 1928—1929 роках навчалась у Львівській жіночій учительській семінарії, де її викладачами були Осип Курилас, Роберт Лісовський, Марія Морачевська^[5]. Початкову мистецьку освіту здобула у Кракові, у школі професора Юзефа Мегоффера, де рисунок їй викладав Леопольд Готтліб. 1932 року успішно склала конкурсні іспити до Краківської академії мистецтв і була прийнята на Загальний відділ, де тоді викладали Владислав Яроцький, Станіслав Філіпкевич, Казимир Сіхульський^[6]. Того ж року стала співзасновницею мистецького гуртка «Зарева»^[7]. Після третього курсу навчалася у майстерні Фредерика Паутча^[6]. Навчання з відзнакою закінчила у 1938 році^[8]. Водночас, за порадою професора Богдана Лепкого, навчалася на педагогічному відділенні Ягелонського університету, згодом закінчила ще і Інститут реклами в Катовицях^[9].

До Другої світової війни викладалав Торгівельній гітназії у місті Тчеві. На початку війни працювала як декоратор мандрівного театру «Граніт», з яким їздила по Холмщині. У 1940 році взяла шлюб із політичним діячем, інженером Юрієм Дачишином — активним учасником українського визвольного руху в Галичині^[9]. 1942 року у подружжя народилася донька Христина. Нетривало сім'я мешкала у Львові, де Марія викладала рисунок у Львівській торгівельній школі, а вже у 1942—1944 роках — у Кракові, де художниця активно займалася творчістю ї написала олійними фарбами низку композицій та пейзажів^[10]. Війна змусила тікати з Польщі і художниця оселилася у німецькому місті Кляйнбрасі^[10], а з 1947 року — у Ашаффенбурзі, де опинилася у таборі переміщених осіб^[11]. У таборі проявила себе і як митець, і як здібний організатор мистецького процесу. Маючи добру педагогічну освіту і освітянський досвід, вона у 1947—1948 роках організувала в Ашаффенбурзі власну образотворчу студію, в якій викладала сама і залучала до педагогічної праці Володимира Січинського, Михайла Островерху, Людмилу Морозову, Миколу Битинського та інших. Її студію закінчили 24 учні^[12].

У 1949 році виїхала до Сполучених Штатів Америки, де оселилася в Чикаго. Майже щороку подорожувала і привозила на виставки свої картини з Мексики, Югославії, Італії, Польщі, Канади^[13].

Померла в Чикаго 23 жовтня 2000 року. Похована в Чикаго на Українському цвинтарі святого Миколая.

Творчість

Працювала у галузях станкового живопису (писала олією, темперою; авторка імпресіоністичних та постімпресіоністичних пейзажів, портретів, натюрмортів^[14]), книжкової графіки, театральної декорації^[15]. Серед робіт:

• «Свята Варвара»;
• «Pictura Translucida»;
• «Стара українська церква»;
• «Церква у Вербіжі»;
• «Моє улюблене місце»;
• «Подвір'я восени»;
• «Подвір'я взимі»;
• «Гетьман Іван Мазепа»;
• «Княгиня Ольга»;
• «Помста княгині Ольги»;
• «Народна творчість»;
• «Дуб взимі»;
• «Рожеве надвечір'я»;
• «Царська гора в Дев'ятині»;
• «Кам'яні ворота в Загребі»;
• «Чортове озеро»;
• «Гора Любіч»;
• «Гірська річка»;
• «Верби над водою»;
• «Автопортрет» (1959);
• «Брат Філотей» (1963);
• «Українська мадонна» (1966);
• «Висипались будяки» (1970);
• «Квіти в дзеркалі» (1970);
• «Вид крізь вікно музею при церкві святого Сергія і Вакха» (1972);
• «Рокка ді Папа» (1973);
• «Вид на форум з даху музею» (1973);
• «Вид із Джіянікольо» (1974);
• «Брат Філотей»;
• «Молитва»;
• «Різдво на Гуцульщині» (1987).

Брала участь у художніх виставках з 1938 року; майже у всіх українських виставках у Німеччині у 1947—1948 роках]^[16]. Провела 25 персональних виставок^[11], зокрема у Денвері у 1962 році, Міннеаполісі та Вінніпезі у 1963 році, Нью-Йорку та Філадельфії у 1964 році, Детройті у 1971 році, Чикаго у 1966, 1968, 1970, 1973, 1976, 1978, 1979, 1983, 1986 роках. Неодноразово отримувала нагороди «Нотабл Амерікен Арт Ворк»^[2].

Окремі роботи зберігаються у художніх музеях Львова, Кракова, Музеї Українського католицького університету у Римі^[17].

У мистецтві

Живописний портрет художниці у 1935 році написав Ярослав Лукавецький. Художник зобразив Марію з палітрою у руці за роботою над картиною опертою на мольберт перед нею. Того ж року виконав її дружній шарж^[a][18].

Виноски

1. Обидві роботи знаходяться у власності сім'ї художниці^[9].