Власениця

Власениця (босн. Vlasenica, серб. Власеница) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, у регіоні Бієліна, центр однойменної громади.

Місто Власениця Vlasenica/Власеница Вид на місто Герб Координати 44°11′00″ пн. ш. 18°56′28″ сх. д.H G O Країна  Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Суб'єкт конфедерації Республіка Сербська Регіон Бієліна Громада Власениця Голова громади Мирослав Кралєвич (СДП)[1] Перша згадка 1219 Площа 220 км² Висота центру 668  м Офіційна мова сербська мова, боснійська мова, хорватська мова (Республіка Сербська) Населення ▼ 7 228[2]  (2013) Густота населення 535,41  осіб/км² Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+387)056 Поштовий індекс 75440 Статистичний номер населеного пункту 205176[3] GeoNames 3187524 OSM ↑2528145 ·R (Республіка Сербська) Офіційний сайт www.opstina-vlasenica.org Власениця Власениця (Боснія і Герцеговина)  Власениця у Вікісховищі

Географія

Місто дістало назву від трави костриці (босн. vlasulja), яка росте в цій місцевості. Характерною рисою цієї місцини є високі і густі ліси, які поряд з іншими красотами та багатствами надають особливої чарівності Власениці. Зі своїм географічним положенням і висотою над рівнем моря 668 м вона входить до кола гірських містечок. Нерідко трапляється, що у верхній частині міста сніг затримується на 15 днів довше, ніж у нижній. Власениця примістилася в тій точці, де дорога, що веде з долини Дрини до Сараєва, розгалужується на дві, одна з яких простягається на південь до Хан-Пієсака, Соколаця і Східного Сараєва, а друга — в західному напрямку Кладань—Олово—Сараєво.

Історія

Район Власениці постійно заселений із праісторичних часів до наших днів, про що серед іншого свідчить некрополь з курганами в місцевості Шошари (сьогоднішня громада Миличі).

У середньовіччі територія сучасної Власениці входила до складу середньовічної жупи Бирач, про яку існують писемні свідчення з 1219 р., які сьогодні зберігаються в бібліотеці Дубровника. Османська імперія завоювала Власеницю в середині 1463 р., коли це поселення знали під назвою Бирач, яка зберігатиметься до кінця XVIII століття. 1765 року Власениця стала центром кадилука (округу) Кнежина.

У вересні 1878 р. у Власеницю увійшла Австро-Угорська армія. 1905 року ухвалено закон про церковну та шкільну автономію, який наділив громадян правом на використання кириличного письма і правом відкривати школи.

Під час Першої світової війни в районі Власениці дуже часто відбувалися бої. Економічне становище у містечку та його околицях між двома світовими війнами було дуже важким. Лютували голод, туберкульоз, черевний тиф, дизентерія та інші хвороби. Протягом Другої світової війни (1941—1945 рр.) Власениця входила спочатку у велику жупу Врхбосна, а з 5 липня 1944 р. — у велику жупу Усора-Солі. Містечко переходило з рук у руки різних протиборчих сторін, що не могло не обернутися великими людськими жертвами та матеріальними втратами у великих масштабах. На жаль, остання війна в БіГ теж залишила у цьому місті глибокий слід: велику кількість довоєнних жителів прогнали або знищили, економіку було зруйновано і т. ін.

Населення

1912

Згідно з анотацією на книжку «Bosnischer Bote» («Боснійський вісник», перекладена Фікретом Бахтіяревичем), 1912 року Власениця налічувала 1 917 громадян, серед яких було 1 480 боснійців, 398 сербів, 72 хорватів та 12 євангелістів.

Останні югославські переписи

Брадіна
Рік перепису	1971	1981	1991
серби	1 124 (28,26%)	1 793 (29,88%)	2 743 (34,68%)
хорвати	12 (0,30%)	18 (0,30%)	26 (0,32%)
босняки	2 774 (69,76%)	3 435 (57,25%)	4 800 (60,69%)
югослави	5 (0,12%)	578 (9,63%)	242 (3,05%)
інші	61 (1,53%)	176 (2,93%)	98 (1,23%)
Всього	3 976	6 000	7 909

Відомі уродженці

• Дервіш Сушич (1925—1990) — письменник, драматург, журналіст, член Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини (з 1975).