Вовкозуб поперечносмугий

Вовкозуб поперечносмугий^[1] (Lycodon striatus)^[2] — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 81 виду роду вовкозубів (Lycodon)^[3]. Поширений переважно в Центральній та Південній Азії. Мешканець аридних передгір'їв та гір.

?Вовкозуб поперечносмугий
Вовкозуб поперечносмугий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Змії (Serpentes)
Інфраряд:	Alethinophidia
Родина:	Полозові (Colubridae)
Підродина:	Полозові (Colubrinae)
Рід:	Вовкозуб (Lycodon)
Вид:	Вовкозуб поперечносмугий
Біноміальна назва
Lycodon striatus Shaw, 1802
Синоніми
Coluber striatus Ophites striatus
Посилання
Вікісховище:	Lycodon striatus
Віківиди:	Lycodon striatus
EOL:	963132
МСОП:	164649

Опис

Довжина тулубу з головою (L.) сягає 45 см. Хвіст (L.cd.) відносно довгий: відношення L./L.cd. становить 3,0—5,0. Голова дуже слабко відмежована від шиї. Морда злегка стиснута, а її кінчик тупо закруглений. Луска гладенька, без реберець з глянцевим блиском. Міжщелепний щиток майже не загортається на верхню поверхню голови, зверху мало помітний. Передлобні щитки довше і ширше міжносових. Ніздря прорізана між 2 носовими щитками. Навколо середини тулуба в одному рядку є 17 лусок. Черевних щитків — 153—193, підхвостових — 42—66 пар. Анальний щиток розділений.

Верхня поверхня тулуба чорного або темно-коричневого кольору. Уздовж середини спини проходить малюнок з білих або жовтих (зазвичай у самців) й темних поперечних смуг. З боків тулуба є по 1 поздовжньому рядку світлих плям, які утворені світлими краями луски. Верхня і частково бокова поверхня голови чорна або чорно-коричнева. Нижні краї верхньогубних щитків та черевна сторона голови й тулуба світлі, білого або жовтого кольору.

Поширення

Мешкає на острові Шрі-Ланка, в Індії, Непалі, Пакистані, Афганістані, східному та північно-східному Ірані, на півдні Туркменістану, Узбекистані, Західному Таджикистані^[2][4].

Спосіб життя

Полюбляє гірські місцини, передгір'я на глинястих, лесових й кам'янистих ґрунтах з напівпустельною рослинністю. Зустрічається на висоті до 1800 м над рівнем моря. Веде вкрай потайний спосіб життя. Активний у сутінках та вночі. Досить теплолюбний вид, навесні з'являється після зимівлі пізніше інших видів ящірок та змій. Вдень ховається в тріщинах ґрунту, норах гризунів та під камінням.

Харчується переважно дрібними ящірками.

Це яйцекладна змія. Парування відбувається в травні. Самиця наприкінці червня — у липні відкладає 2—5 довгастих білих яєць розміром 9—10 × 26—31 мм.