Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Змії

підряд плазунів ряду лускатих З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Змії
Remove ads

Змі́ї[1] (Serpentes) — підряд плазунів ряду лускатих.

Коротка інформація Біологічна класифікація, Інфраряди ...
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Змія (значення).

Живі змії трапляються на всіх континентах, окрім Антарктиди, і на більшості невеликих ділянок суші; виняток становлять деякі великі острови, такі як Ірландія, Ісландія, Гренландія та острови Нової Зеландії, а також багато невеликих островів Атлантичного та центрального Тихого океанів.[2] Крім того, морські змії широко поширені в Індійському та Тихому океанах. Наразі відомо близько тридцяти родин, що включають близько 520 родів і понад 4170 видів.[3] Вони варіюються в розмірах від крихітної барбадоської нитчастої змії завдовжки 10,4 см[4] до сітчастого пітона завдовжки 6,95 метра.[5] Викопний вид Titanoboa cerrejonensis сягав 12,8 метра (42 фут).[6] Вважається, що змії еволюціонували від риючих або водяних ящірок, можливо в Юрському періоді, а найдавніші відомі скам'янілості датуються періодом від 143 до 167 млн років тому.[7][8] Різноманітність сучасних змій з'явилася в епоху палеоцену (приблизно від 66 до 56 млн років тому, після Крейдяно-палеогенового вимирання). Найдавніші збережені описи змій можна знайти в Бруклінському папірусі[en].

Більшість видів змій неотруйні, і ті, що мають отруту, використовують її переважно для вбивства та підкорення здобичі, а не для самозахисту. Деякі з них мають отруту, достатньо сильну, щоб спричинити болючі травми або смерть людини. Неотруйні змії або ковтають здобич живцем, або вбивають, стискаючи її.

Наука, що займається вивченням змій називається герпетологія.

Remove ads

Класифікація

У наш час (2020-і) на Землі налічується понад 3000 видів змій, які об'єднують у 2 інфраряди, 3 надродини і 18 родин. Отруйні види становлять близько чверті відомих видів.

Remove ads

Загальна будова

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Слід змії яка проповзла по піску

Викопні змії відомі з початку крейдового періоду. Походять, судячи за все, від вараноподібних плазунів. Втрата кінцівок, можливо, пов'язана з пристосуванням до життя серед густих кущів та каміння. Пересуваються за рахунок бокових вигинів та зміни нахилу дуже рухомих ребер. Давні змії були великих розмірів (завдовжки до 15 м), нині найбільша змія – сітчастий пітон або анаконда, рекордні зразки яких досягають близько 12 м, одночасно багато видів мають довжину лише 8 – 10 см та декілька міліметрів товщини. Кількість хребців, як правило, більш як 200, у деяких викопних змій досягала 435. У отруйних змій у верхній щелепі розташовані отруйні зуби, які мають канал для стоку отрути, що виробляється видозміненими слинними залозами. Отрута виділяється під час укусу внаслідок скорочення скроневих м'язів, що стискають залозу. Права та ліва частина щелеп з'єднана гнучкою зв'язкою. Тулубні та хвостові відділи хребта не відрізняються, залишки тазу та задніх кінцівок залишились тільки в удавів. Внутрішні органи асиметричні, одна з легень менш розвинута або відсутня. Задній край розвиненої легені перетворився на резервуар для запасу повітря. Печінка, нирки, статеві залози дуже видовжені. Сечовий міхур відсутній.

Remove ads

Органи чуттів

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Інфрачервона фотографія змії та її здобичі

Найрозвиненішим органом чуттів є нюх. Розпізнавання запаху у змій відрізняється від цього процесу в інших тварин. За допомогою довгого язика захоплюються молекули пахучих речовин з повітря, та передаються до органу Якобсона. Цей орган притаманний лише зміям, він являє собою парну порожнину, вкриту чутливим до запаху епітелієм. Роздвоєний язик змії після дослідження повітря та різних предметів через два отвори у верхньому піднебінні передає пахучі молекули до чутливого епітелію органу Якобсона, де вони розпізнаються. Так тварини відшукують собі їжу, воду, статевого партнера тощо.

У деяких змій (Viperidae, Boidae, Colubridae) розвинулись специфічні органи термічного чуття – дистанційні термолокатори, які можуть сприймати інфрачервоні промені, які йдуть від теплокровних тварин. Ці структури розташовані на деяких або на всіх верхньогубних, нижньогубних та ростральних щитках у удавів (Boidae) та на боках голови між ніздрів та оком у ямкоголових (Crotalidae) та плетеподібних (Ahaetula) змій. Вони являють собою ямки або щілиноподібні заглиблення, з тонким епітелієм, що інервується відгалуженнями трійничного нерва. Деякі змії здатні сприймати зміну температури повітря на 0,7°С[9].

Зір у більшості змій досить слабкий. Очі змій вкриті прозорою плівкою, яка утворена верхньою і нижньою повіками і відходить зі шкірою під час линяння. У більшості представників зір кольоровий. Тільки змії, що живуть на деревах та полюють птахів та комах, хапаючи їх на льоту, мають добрий бінокулярний зір. Очі змій, які ведуть підземний спосіб життя затягнуті шкірою, вони не бачать.

Слух у змій майже не розвинений. У них відсутні зовнішнє вухо та барабанна перетинка. Тварини можуть сприймати лише деякі низькочастотні звукові коливання повітря та вібрації ґрунту, які за допомогою щелепних кісток можуть передаватись на квадратну кістку, а з неї – на слухову кісточку середнього вуха[9].

Функцію органу дотику виконує язик.

Спосіб життя

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Змія ковтає здобич

Змії освоїли різноманітні середовища існування. Більшість видів живе на землі, здебільшого у теплих вологих місцевостях (зокрема у тропічних джунглях). Також змії зустрічаються у пустелях, степах та горах (до альпійського поясу). Окремі види живуть біля річок та озер, гарно плавають та пірнають. Крім того, одна з родин змій (морські змії) повністю перейшла до життя у воді, навіть розмножуються вони не виходячи на берег, шляхом живородіння. Вони мають веслоподібний сплюснутий з боків хвіст, який дозволяє їм досить швидко плавати. Деякі родини змій перейшли до підземного, рийного способу життя (сліпозмійки, вузькороті та щитохвості). Такий же спосіб життя ведуть і окремі представники інших родин (аспідів, вужових, гадюк). У таких змій, як правило, скорочується хвіст, а очі зменшуються та закриті щитками. Деякі види удавів, вужових, аспідів та ямкоголових пристосувались до життя на деревах та дуже рідко спускаються на землю. Вони мають маскувальне забарвлення та дуже гарно пересуваються тонкими гілками[10].

При настанні несприятливих умов (наприклад, при похолоданні) змії впадають у сплячку.

Змії живляться лише тваринною їжею. Більшість споживає дрібних хребетних тварин, деякі – яйця птахів (змії–яйцеїди), комах (рід Contia) та молюсків (рід Dipsadinae). Існують види змій, які спеціалізуються на поїданні певного виду здобичі, тобто стенофаги. Наприклад, глянцевий рачий вуж (Liodytes rigida) харчується майже виключно річковими раками, а африканські яєчні змії (Dasypeltis) — тільки яйцями птахів. Здобич вбивають отрутою чи душать, рідко поїдають живцем. Змії завжди ковтають здобич цілою, бо не можуть жувати їжу або відкушувати шматки. При цьому будова скелету дозволяє їм ковтати здобич, яка набагато більша за шириною, ніж сама змія.

Remove ads

Розповсюдження

Відомо близько 2500 видів змій, що відносяться до 13 родин: Typhlopidae, Anilidae, удави (Boidae), товстоголові (Amblycephalidae), бородавчасті (Acrochordidae), вужові (Colubridae) — чисельна родина, що налічує біля половини усіх видів ряду, морські (Hydrophidae), аспіди (Elapidae), гадюки (Viperidae), гримучі (Crotalidae) та інші. Поширені скрізь, за винятком Нової Зеландії, багатьох океанічних островів та полярних областей. Найбільше число видів зустрічається в Індо-Малайській області, потім в Неотропічній та Ефіопській; менш за все в Голарктичній області.

Remove ads

Розмноження змій

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Шлюбні ігри змій

Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць, яйцеживородінням або живородінням.

У період розмноження змії активно шукають статевого партнера. При цьому самці шукають самиць нюхаючи повітря язиком, який переносить мізерні кількості хімічних речовин, що залишила самиця, до вомероназального органу. Після того, як партнери зустрілися, відбувається залицяння, яке може бути досить складним у деяких видів. Під час копуляції змії переплітаються, самець вводить копулятивний орган (геміпеніс) у клоаку самиці та виділяє сперму. Самиці деяких видів змій мають здатність запасати живу сперму та зберігати її протягом багатьох місяців. Таким чином після однієї копуляції самиця може кілька разів запліднювати яйцеклітини.

Багато видів змій відкладають яйця, вкриті м'якою оболонкою. Змія закопує їх у листя, пухкий ґрунт або гній. У більшості видів немає турботи про потомство, але деякі види охороняють свої гнізда. Змії, які живуть в умовах, несприятливих для розвитку яєць, розмножуються яйцеживородінням. При цьому інкубаційний період нетривалий, і малеча вилуплюється у тілі матері. Такий спосіб характерний для морських змій, а також для видів, які живуть у гірській місцевості, де ґрунт не прогрівається до температури, потрібної для розвитку яєць. У деяких видів спостерігається справжнє живородіння. При цьому зародок, який знаходиться у яйці, пов'язаний з організмом матері сіткою капілярів і отримує від нього додаткове харчування. Таке утворення схоже на примітивну плаценту. У такий спосіб розмножуються деякі види морських змій, справжня гадюка тощо. Кількість дитинчат, що народжуються або яєць, які відкладаються міниться від кількох штук до кількох десятків (до 100) у різних видів, середня кількість — 10 — 12[11].

Remove ads

Значення для людини

Узагальнити
Перспектива

У тропічних країнах отруйні змії спричиняють велику шкоду, від їхніх укусів гинуть люди та худоба. В Україні кількість укусів дуже мала, крім того в Україні немає змій зі смертельно-небезпечною отрутою[12]. Деякі види приносять користь, знищуючи гризунів. В деяких країнах змій вирощують у спеціальних серпентаріях заради отрути, яку використовують у медицині як знеболювальний, кровоспинний засіб[13], для лікування астми, епілепсії та інше. Шкіру плазунів використовують для виготовлення взуття та шкіргалантереї. Вилов змій у деяких регіонах призвів до значного скорочення їх чисельності, внаслідок чого довелось запроваджувати природоохоронні заходи, спрямовані на відновлення їх кількості.

Заклинателі змій

Thumb
Індійська кобра — найпоширеніший об'єкт зміїних чар.
Докладніше: Заклинач змій

У деяких частинах світу, особливо в Індії, заклинання змій — це придорожнє шоу, яке виконує заклинатель. У такому шоу заклинатель змій несе кошик зі змією, яку він нібито зачаровує, граючи на своєму музичному інструменті, схожому на флейту, на який змія відповідає.[14] Змія насправді реагує на рух флейти, а не на звук, який вона видає, оскільки у змій відсутні зовнішні вуха (хоча у них є внутрішні вуха).[14]

Закон про захист дикої природи 1972 року в Індії технічно забороняє заклинання змій на підставі зменшення жорстокого поводження з тваринами. Інші типи заклинателів змій використовують шоу змій і мангустів, де ці дві тварини влаштовують імітацію бою; однак це не дуже поширене явище, оскільки тварини можуть бути серйозно травмовані або вбиті. Заклинання змій як професія вимирає в Індії через конкуренцію з сучасними формами розваг і закони про охорону навколишнього середовища, що забороняють цю практику. Багато індійців ніколи не бачили заклинання змій, і це стає фольклорною казкою минулого.[15][16][17][18]

Вживання в їжу

Thumb
Страви зі змій у пекінському ресторані

Споживання м'яса змії та супутніх товарів є відображенням багатьох культур у всьому світі, особливо в азійських країнах, таких як Китай, Тайвань, Таїланд, Індонезія, В'єтнам та Камбоджа. Через свої передбачувані переваги для здоров'я та якості афродизіаку, зміїне м'ясо часто розглядається як делікатес і вживається в їжу.[19] Страви зі змеї входять у меню деяких ресторанів. При цьому їх смажать, тушкують, варять супи. У Китаї існують ресторани, в яких меню складається винятково зі страв, в яких в тому чи іншому вигляді присутні змії[20][21]. Існує звичай пити вино з додаванням зміїної крові в спробі підвищити мужність і енергійність.[19] Традиційна китайська медицина вважає, що зміїне вино, традиційний напій, настояний на цілих зміях, має лікувальні властивості.[19] Зміїне вино бере свій початок у китайській культурі. Однак використання зміїних продуктів створює моральні питання щодо збереження та добробуту тварин.[22] Важливо приділяти увагу та регулювати сталий видобуток змій для вживання в їжу, особливо в районах, де популяції змій скорочуються в результаті деградації місця існування і надмірного вилову.[22]

Домашні тварини

У західному світі деяких змій утримуються як домашні улюбленці, особливо такі слухняні види, як кулястий пітон і кукурудзяна змія. Щоб задовольнити попит, розвинулася галузь розведення тварин у неволі. Змії, вирощені в неволі, вважаються кращими за особин, спійманих у дикій природі, і зазвичай стають кращими домашніми тваринами.[23] Порівняно з більш традиційними видами тварин-компаньйонів, змії не потребують особливого догляду: їм потрібно мінімум місця, оскільки довжина більшості видів не перевищує 5 футів (1,5 м), і їх можна годувати відносно рідко — зазвичай раз на п'ять-чотирнадцять днів. Деякі змії мають тривалість життя понад 40 років за умови належного догляду.

Медицина

Кілька сполук зміїної отрути досліджуються як потенційні засоби лікування або профілактики болю, раку, артриту, інсульту, серцевих захворювань, гемофілії та гіпертонії, а також для зупинки кровотечі (наприклад, під час операції).[24][25][26]

Remove ads

У культурі

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Змія — символ лікарів

Змія — дуже давній та складний символ, який зустрічається майже у всіх культурах світу. У різних народів та у різних релігіях змія сприймається по-різному. У багатьох народів змія є символом первинних сил природи, зокрема грому та блискавки, також часто пов'язується з водою та плодючістю (плодючістю землі та вагітністю жінки). Змія, згорнута в кільце (або та, що пожирає власний хвіст) є символом вічності та циклічності розвитку світу. Водночас у деяких давніх народів змія втілювала зло та хаос, була антагоністом добрим богам[27].

У європейській традиції змія є символом гріхопадіння, диявола, уособлює зло, підступність та руйнування. Це насамперед пов'язано з християнством, змієм-спокусником з Біблії. Але в той же час змія є символом мудрості та знань[28]. Також вона з давніх часів уособлювала зцілення, змія що обвиває чашу є емблемою лікарів і в наш час[29].

Суперечливість різних уособлень змії може бути пояснена прямо протилежними якостями цих тварин. Отрута змії може вбити, але з іншого боку є лікарським засобом; змія тривалий час може лежати нерухомо, а може здійснити блискавичний стрибок. Крім того, форма тіла змії може бути дуже мінлива: (змія може згортатись у формі кола, спіралі, прибирати хвилеподібну форму).

В Японії змія називається хебі (яп. 蛇). В японській міфології вона постає як величезна отруйна змія, або антропоморфна істота, що має риси як змії, так і людини. Хебі використовують інколи як персонажа в аніме або манзі, де його зображують зазвичай або як хижака, або як істоту «гостру на язик».

У популярній культурі

Remove ads

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Змії

Література

Посилання

Виноски

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads