Вознесенський монастир (Переяслав)

Вознесенський монастир у Переяславі — один із найвизначніших архітектурних ансамблів доби Гетьманщини, пам'ятка архітектури національного значення.

Вознесенський монастир
Назва на честь:	Вознесіння Господнє
Малюнок Т. Шевченка «Вознесенський собор в Переяславі», 1845
50°04′23.70″ пн. ш. 31°27′41.40″ сх. д.
Статус	Пам'ятка архітектури національного значення, музей
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київська обл., Переяслав, вул. Г. Сковороди, 54
Тип будівлі	Культові
Архітектурний стиль	українське бароко
Засновано	1695
Будівництво	1695 — 1700
Вознесенський монастир (Переяслав) (Україна)
Вознесенський монастир у Вікісховищі

Монастир розташований в історичному передмісті Переяслава з виходом на центральний майдан. Вознесенський собор і дзвіниця є головними архітектурними домінантами в забудові і ландшафті — їх добре видно звідусіль, навіть з протилежного берега Дніпра.

Архітектурний комплекс монастиря входять до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Історія

Вознесенський монастир у Переяславі. Кінець ХІХ ст.

Ансамбль Вознесенського монастиря почав формуватися з моменту будівництва Вознесенського собору. Собор був збудований протягом 1695—1700 рр. коштом гетьмана Івана Мазепи.

У 1738 р. на території монастиря був відкритий колегіум, який розмістився у дерев'яній будівлі. Однак 1748 р. сталася пожежа, яка знищила всі дерев'яні будівлі монастиря. Нова цегляна споруда колегіуму постала у 1753—1757 рр. завдяки Переяславському єпископу Івану Козловичу^[1]. Остаточно ансамбль було сформовано після будівництва дзвіниці у 1770—1776 рр. У 1782 р. до східного боку дзвіниці прибудували Варваринську церкву^[2].

У кінці XVIII — початку XIX ст. із східного боку монастирської території був побудований двоповерховий корпус. Нижній поверх займали торгові ряди, верхній — бурса (гуртожиток), а з кінця XIX ст. — монастирська школа. Монастир був обнесений високою цегляною стіною. У 1916 р. торгові ряди зі школою згоріли, а їхні рештки були розібрані.

Під час Другої світової війни була знищена Варваринська церква, що примикала до дзвіниці. Постраждали і всі інші споруди монастиря. Їх відновлення проводилося у 1954—1964 роках. У 1970 р. у будівлі колегіуму був відкритий музей Григорія Сковороди^[3]. У приміщенні Вознесенського собору у 1975 р. була розгорнута діорама «Битва за Дніпро»^[4] (худ. Мальцев П., Присєкін М.). На полотні довжиною 28 і висотою 7 метрів зображено момент масової переправи радянських військ через Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава восени 1943 р.

В 2011 р. Священний Синод УПЦ (МП) відновив діяльність монастиря. Проте передача споруд монастиря у користування УПЦ (МП) не відбулася, отож де-факто монастир не діючий^[5].

Архітектурний комплекс

Вознесенський собор

Вознесенський собор — яскрава пам'ятка у стилі українського бароко. Цегляний, тинькований, дев'ятикамерний. Увінчує будівлю купол на дуже високому гранчастому барабані. Рамена хреста завершені високими хвилястої форми фронтонами. Стіни розчленовані пласкими розкрепованими пілястрами. Портали і ліпні обрамлення вікон і барабану купола були виконані у першій третині XVIII ст. під час ремонту.

Похованні у соборі

• Кирило (Шумлянський)
• Срібницький Нікодим
• Іван Козлович
• У жовтні 1766 року до собору для поховання було перенесено із Млієва голову страченого польською владою ктитора Данила Кушніра^[6].
• Линцевський Гервасій
• Базилевич Іов

• 
  Вознесенський собор і торгові ряди. Фото кінця ХІХ ст.
• 
• 
• 

Дзвіниця

Дзвіниця вирішена у стилі українського бароко^[7] з певним впливом класицизму. Цегляна, тинькована, в плані наближається до квадрата з увігнутими сторонами, триярусна, завершена куполом. Перший ярус із арковим отвором, рустований. Яруси увінчують розкреповані карнизи. Будівлю прикрашають колони і пілястри (у другому ярусі іонічні, у третьому — коринфські).

• 
• 
• 

Колегіум

Колегіум цегляний, тинькований, витягнутий в плані, з трьома окремими входами, обрамленими порталами з ліпниною (рослинний орнамент та символи наук). Чотири великі аудиторії перекриті напівциркульними склепіннями з розпалубками над великими вікнами.

• 
  Пам'ятник Г. Сковороді біля колегіуму (скульптор І. П. Кавалерідзе)
• 
• 

Див. також

• Церкви Переяслава