Вознесенський собор (Алмати)

Вознесенський собор (каз. Вознесенск кафедралы шіркеуі) — православний храм в Алмати, на території Парку імені 28 гвардійців-панфіловців, один із двох кафедральних соборів Астанайської та Алматинської єпархії Російської православної церкви^[1].

Вознесенський собор
43°15′31″ пн. ш. 76°57′12″ сх. д.
Тип споруди	кафедральний собор[d] і дерев'яна церкваd
Розташування	Казахстан,  Російська імперія і  СРСР , Алмати
Початок будівництва	1907
Будівельна система	деревина
Стиль	еклектика (архітектура)
Належність	РПЦ
Єпархія	Astana Eparchyd
Епонім	Вознесіння Господнє
Присвячення	Вознесіння Господнє
Вебсайт	cathedral.kz
Вознесенський собор у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свято-Вознесенський кафедральний собор.

Був збудований у Пушкінському парку міста Вєрного Семиреченської області у 1904—1907 роках як кафедральний собор Туркестанської єпархії.

При висоті 41,4 (до підхресної кулі дзвіниці^[2]) або 54 м загалом^[1] це одна з найвищих дерев'яних церков світу^[3]; зразок сейсмостійкої споруди^[4][1]. Включено до списку пам'яток історії та культури Казахстану республіканського значення^[1].

Історія

Руїни кам'яного старого собору, 1887 рік

Православний собор існував у Вієрному до найсильнішого землетрусу 1887 року, коли було зруйновано майже всі кам'яні споруди.^[5][6]

Про необхідність нового православного собору міста Верного говорили ще перші владики Туркестанської єпархії наприкінці ХІХ століття; з питання велося листування, було складено проєкт та кошторис, проте його було здійснено лише на початку XX століття. 26 вересня 1903 року єпископ Туркестанський і Ташкентський Паїсій (Виноградов) освятив закладку храму.

1904 року почалося будівництво храму. 1907 року жителі Вєрного змогли оцінити унікальний витвір архітектури, який звели з деревини тянь-шанської ялини блакитного кольору.

Випробування жахливим землетрусом, який стався в грудні 1910 (у січні 1911 за новим стилем) року приміщення Вознесенського собору витримало благополучно: трохи просів кут дзвіниці та вибило шибки.^[7]

Туркестанський Софійський кафедральний собор (згодом перейменований на Свято-Вознесенський) будувався в 1904—1907 роках інженером Андрієм Зєнковим^[8][1] за проєктом архітектора Костянтина Борисоглібського^[9]. Оригінальні конструкції висотної будівлі забезпечили надійність споруди під час землетрусу 1910 року. Воно було побудоване цілком із дерев'яних деталей, з'єднаних один з одним металевими виробами кріплення. «При грандіозній висоті, — писав Зєнков про собор, — він був дуже гнучкою конструкцією. Дзвіниця його гойдалася і гнулась, як вершина високого дерева і працювала, як гнучкий брус». Лише хрест, що погнувся, нагадує про пережитий землетрус.

Фото собору 1930 року

У травні 1905 року в соборі служив священником Євстафій Малаховський, у майбутньому священномученик.

Внутрішнє влаштування собору зробили в художніх майстернях Москви та Києва. Іконостас виконаний художником Миколою Хлудовим.

У 1927 храм був закритий радянською владою^[10]. З 1929 використовувався як будівля Казахського центрального крайового музею^[1]. У 1930-х роках у приміщенні собору розміщувалися також громадські організації. Дзвіниця собору використовувалася під антену для організації перших радіопередач в Алма-Аті. У 1976 відбулася перша в історії будівлі реставрація^[10]. З 1985 року у зв'язку з переїздом Центрального музею Казахської РСР у нову будівлю в соборі розмістився концертно-виставковий павільйон (за іншими даними Алматинський музей історії та реставрації^[1]).

Храм було повернуто Російській православній церкві урядом Республіки Казахстан і після реставраційних робіт у травні 1995 року в соборі було відновлено служби^[1]. З липня 2017 року в соборі відбувалася масштабна реконструкція^[11], що завершилася 28 жовтня 2020 року^[12].

У мистецтві та літературі

• Історія створення собору та його використання наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років описані в романах Юрія Домбровського «Зберігач старожитностей» та «Факультет непотрібних речей».

• 2 червня 2007 року Національний банк Казахстану випустив в обіг монету «Кафедральний собор» (якість пруф) номіналом 500 теньге зі срібла 925 проби тиражем 4000 штук з метою сприяти розширенню розуміння всієї культури Казахстану, сприяти презентації релігії як мирного вчення про духовне і моральне самовдосконалення особи. На аверсі монети зображено герб Казахстану та розділені точками написи по колу «500 ТЕГЕ», «ҚАЗАҚСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ» казахською мовою та «РЕСПУБЛИКА КАЗАХСТАН» російською мовою. На реверсі: у центрі — зображення Вознесенського кафедрального собору міста Алмати, у верхній частині — по колу написи «КАФЕДРАЛЫҚ ШІРКЕУ» та «КАФЕДРАЛЬНЫЙ СОБОР» та товарний знак Казахстанського монетного двору, у лівій частині — напис «АЛМАТЫ 2007», у нижній частині — напис «Ag 925 31,1 gr.»^[13]