Войтович Леонтій Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Войтович.

Лео́нтій Ві́кторович Войто́вич (16 травня 1951 — 7 лютого 2023^[1]) — український історик, генеалог, медієвіст. Доктор історичних наук (2001). Старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України; завідувач кафедри історії середніх віків і візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка. Учень Ярослава Ісаєвича. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Іноді — Леонід Войтович^[2].

Леонтій Вікторович Войтович
Народився	16 травня 1951(1951-05-16)  Єманжелінськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Помер	7 лютого 2023(2023-02-07) (71 рік)
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	науковий співробітник, історик
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Галузь	історія
Заклад	Інститут українознавства
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Ісаєвич Ярослав Дмитрович
Відомі учні	Козловський Сергій Орланович Юрейко Павло Степанович
Аспіранти, докторанти	Волощук Мирослав Михайлович
Батько	Віктор Войтович
Нагороди	Премія НАН України імені М. С. Грушевського
Роботи у Вікіджерелах  Войтович Леонтій Вікторович у Вікісховищі

Біографія

Леонтій Войтович народився 16 травня 1951 року в Єманжелінську, Челябінська область, РСФСР.

1972 — закінчив механіко-машинобудівний факультет Львівського політехнічного інституту. Працював у Берегівській філії Всесоюзного інституту ремонту і експлуатації машинно-тракторного парку (на посадах від конструктора III категорії до провідного конструктора і завідувача сектором), головним механіком і головним інженером Берегівського меблевого комбінату, першим заступником голови Миколаївської районної державної адміністрації і заступником голови Миколаївської районної ради Львівської області.

Історичними дослідженнями займається від 1981 під керівництвом доктора історичних наук Ярослава Ісаєвича.

1994 — захистив кандидатську дисертацію «Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у 12—16 століттях» (науковий керівник Ярослав Ісаєвич).

2001 — захистив докторську дисертацію «Князівські династії Східної Європи (кінець 9 — початок 16 століття): склад, суспільна і політична роль» (науковий консультант Ярослав Ісаєвич).

Від 1995 — старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України (за сумісництвом).

Сфера наукових інтересів: генеалогія правлячих династій, політична і військова історія Центрально-Східної Європи в середніх віках. Автор понад 600 праць з військової та політичної історії, в тому числі 28 монографій.

Брав участь у багатьох міжнародних конференціях, зокрема: III та IV Міжнародних конгресів україністів в Харкові (1996, 1999 роки), Ольжиних читаннях у Пліснеську та Дриновських читаннях у Харкові^[3].

Нагороди

• Державна премія України в галузі науки і техніки 2014 року — за роботу «Історія української культури» у п'яти томах (у дев'яти книгах) (у складі колективу)^[4]
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (27 січня 2012) — за вагомі особисті заслуги у державотворчій, соціально-економічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди Дня Соборності та Свободи України^[5]
• Лауреат премії імені Михайла Грушевського Президії НАН України (2002).

Праці

Монографії

• Генеалогія династії Рюриковичів. — К., 1990;
• Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. — К., 1992;
• Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ-XVI ст. — Львів, 1996;
• Войтович, Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000.
• Войтович, Л. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004.
• Княжа доба на Русі: портрети еліти. — Біла Церква, 2006;
• Кордони Галицько-Волинської держави: проблеми та дискусії // Записки НТШ. — Т. 252—2006;
• Правлячі династії Європи. — Біла Церква,2008 (у співавт.).
• Формування кримськотатарського народу: вступ до етногенезу. — Біла Церква, 2009
• Історія українського козацтва. Нариси у 2 т. — Вид. 2. — Т. 1. — Київ, 2009. — 800 с. (у співавторстві)
• Medium aevum: Середні віки [Архівовано 26 січня 2017 у Wayback Machine.] / За ред. Л. Войтовича. Підручник для історичних спеціальностей ВУЗів. — Львів, 2010. — 502 с. (у співавторстві)
• Історія Візантії: Вступ до візантиністки / За ред. С. Б. Сорочана і Л. В. Войтовича. — Львів, 2011. — 880 с. (у співавторстві)
• Войтович, Л. Галицько-волинські етюди [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.]. Біла Церква, 2011.
• Войтович, Л. Князь Лев Данилович [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Львів, 2012.
• Войтович, Л. Лев Данилович, князь галицько-волинський (бл. 1225 ;— бл. 1301). Львів, 2014.

Статті

• Войтович, Л. Королівство Русі: факти і міфи [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. 2003. Вип. VII. С. 63—71.
• Войтович, Л. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т.1. Київ–Львів, 2004, С. 712—720.
• Войтович, Л. . Військове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь Лев Данилович // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 502. Держава та армія. 2004, С. 13–18.
• Войтович, Л. Штрихи до портрету князя Лева Даниловича // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). Вип.5. Київ, 2005, С. 143—156.
• Войтович, Л. Реформи армії князями Данилом Романовичем та Левом Даниловичем у середині ХІІІ ст. // Вісник національного університету «Львівська політехніка». № 571. Держава та армія. Львів, 2006, С. 89–93.
• Войтович, Л. Князь Лев Данилович — полководець і політик // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 15. Львів, 2006—2007, С. 115—124.
• Войтович, Л. Улус Ногая і Галицько-Волинське князівство // Україна — Монголія: 800 років у контексті історії. Київ, 2008, С. 71–78.
• Войтович, Л. Прикарпаття в другій половині I тисячоліття н. н.:найдавніші князівства // Вісник Львівського університету, 2010.
• Войтович, Л. Чи був Рагнар Лодброк на руських землях? // Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 16. К., 2016. C. 93—107.
• Войтович, Л. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя. [Архівовано 14 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Україна в Центрально-Східній Європі (з 38 найдавніших часів до XVIII ст.). — Вип.4. — Київ, 2004. — С.105-132.
• Войтович, Л. Давнє Стільсько: помилка археологів чи нова загадка? [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Пліснеські старожитності. Випуск 2. — Львів: Растр-7, 2017. — 304 с.