Воловик Віктор Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воловик.

Віктор Петрович Волови́к (1 квітня 1924, Харків — 29 квітня 1994, Харків) — український скульптор і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1970 року.

Воловик Віктор Петрович
Народився	1 квітня 1924(1924-04-01)  Харків, Українська СРР, СРСР
Помер	29 квітня 1994(1994-04-29) (70 років)  Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Харківський художній інститут (1953)
Вчителі	Страхов Адольф Йосипович, Агібалов Василь Іванович, Бесєдін Сергій Фотійович, Кокель Олексій Опанасович, Бондаренко Григорій Антонович, Дайц Йосип Абрамович і Мельгунова Ірина Михайлівна
Відомі учні	Хачатрян Гарнік Ашотович, Дроздовський Петро Михайлович і Гурбанов Сейфаддін Алі огли
Заклад	Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Спілка радянських художників України

Біографія

Народився 1 квітня 1924 року в місті Харкові (нині Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Протягом 1947—1953 років навчався у Харківському художньому інституті, був учнем Адольфа Страхова, Василя Агібалова, Сергія Бесєдіна, Олексія Кокеля, Григорія Бондаренка, Йосипа Дайца. Дипломна робота — скульптурна фігура «Герой громадянської війни Микола Руднєв» (керівник Ірина Мельгунова)^[1].

Після закінчення навчання з 1953 року працював у Харківському художньому інституті; з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті, де протягом 1968—1984 років обіймав посаду завідувача кафедри скульптури, доцент з 1973 року. Серед учнів: Гавронський Володимир Павлович, Гурбанов Сейфаддін Алі-огли, Доненко Микола Миколайович, Дроздовський Петро Михайлович, Іванов Олег Дмитрович, Іллічов Олександр Миколайович, Мацкін Юрій Рувимович, Овчарук Олександр Іванович, Хачатрян Гарнік Ашотович.

Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Шота Руставелі, № 4/20, квартира № 26. Помер у Харкові 29 квітня 1994 року.

Творчість

Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

портрети

• Героя Радянського Союзу Анатолія Добродецького (1965);
• Вані Минайленка (1967);
• серія «Перші комсомольці Харківщини» (1968):
  • Ф. Кубасов;
• Героя Радянського Союзу Івана Кудрі (1985);

композиції

• «Космонавт» (1962, гіпс);
• «Солдати» (1964);

монументальні роботи

Пам'ятник Миколі Руднєву.

• пам'ятник Миколі Руднєву в Харкові (1959, бронзова статуя на постаменті з полірованого чорного граніту; знесений у квітні 2015 року^[2]);
• погруддя Героя Радянського Союзу генерал-полковника авіації Євгена Преображенського в Миколаєві (1966);
• пам'ятник Сергію Грицевцю (1972).

Також автор проєктів монументів «Возз'єднання України з Росією» (1954, разом з Михайлом Шапошниковим), «Слава праці» (1962—1964), пам'ятника Антону Макаренку (1960).

Брав участь у республіканських виставках з 1967 року.