Володимирко Володарович

Володимир Володарович також Володимир Галицький^[1] (1104, ймовірно, Перемишль — 1152/1153) — князь звенигородський (1124—1128), перемиський (1128-1141), галицький (1141-1153), буський (1151-1153), син Володаря Ростиславича, батько Ярослава Осмомисла, засновник першої галицької князівської династії, перший князь об'єднаного Галицького князівства.

Володимирко Володарович
Володимирко Володарович
Прапор Князь галицький
1141 — 1144
Попередник:	Ігор Василькович
Наступник:	Іван Берладник
1144 — 1153
Попередник:	Іван Берладник
Наступник:	Ярослав Осмомисл
Прапор Князь звенигородський
1124 — 1129
Попередник:	Ростислав Володарович
Наступник:	Іван Берладник
Прапор Князь перемиський
1129 — 1140
Попередник:	Ростислав Володарович
Наступник:	Святослав Ігорович
Прапор Князь теребовлянський
1141 — 1153
Попередник:	Ігор Василькович Ростислав Василькович
Наступник:	Ізяслав Мстиславич
Прапор Князь буський
1151 — 1153
Попередник:	Святослав Всеволодович
Наступник:	Ярополк Ізяславич
Народження:	1104 ймовірно, Перемишль
Смерть:	1152/1153
Рід:	Рюриковичі (Ростиславичі)
Батько:	Володар Ростиславич
Мати:	ймовірно, поморська княжна
Шлюб:	Софія
Діти:	Ярослав, Марія-Анастасія, Євдокія, Мстислав-Філіп
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 1104 року^[2], може, у Перемишлі,^{[джерело?]} де його батько Володар Ростиславич князював з 1092 по 1124 рр.^[3] Ймовірно, його матір'ю була поморська княжна^[2].

Відомості про те, що Володимирко окрім Звенигородського князівства отримав ще й Белзьке, малоймовірні.^[4][5]. 1124 року, після смерті Володаря Ростиславича, став Звенигородським князем, а його брат Ростислав (?—1128^[6]) отримав престіл батька, який близько 1126 року Володимирко без успіху спробував відібрати. Після смерті брата, 1129 року,^{[джерело?]} заволодів Перемишлем, а небожеві Іванові Ростиславичу Берладнику віддав Звенигород. Після смерті двоюрідних братів (братів у перших)^[2] Ростислава-Григорія (пом. між 1127 і 1141^[7]) та Ігоря-Івана Васильковичів (?—1141^[8]), які не залишили спадкоємців^[2], Володимирко, за правом спадку,^{[джерело?]} зайняв Теребовль і Галич. Об'єднав Перемишльську, Галицьку і Теребовлянську землі, а також ліквідоване ним удільне Звенигородське князівство (після виступу проти нього Івана Ростиславича в 1145 році) в єдине Галицьке князівство^[2]. Столицею князівства він обрав Галич^[4] у 1141 (за іншими даними — 1144) році.^{[джерело?]} Придушив Галицьке повстання 1144 року.

Намагався об'єднати під своєю владою і волинські землі^[9], проте в боротьбі за них з київським князем Всеволодом Ольговичем зазнав невдачі, виплативши контрибуцію 1400 гривень сріблом та зобов'язавшись підтримувати Ігоря Ольговича. Був союзником Юрія Долгорукого в його боротьбі проти київського князя Ізяслава Мстиславича і допоміг йому здобути Київ^[10]. Вів тривалу боротьбу проти Угорського королівства, спираючись на союз з візантійським імператором Мануїлом I Комніном. 1152 року уклав мирний договір з угорським королем Гезою II^[11]. За правління князя Володимирка були закладені основи майбутньої могутності Галицько-Волинської держави.

Помер 1152^[2] або 1153^[12] року.

Володимирко і Теремець

Див. також: Князівські двори домонгольського Києва

Під 1150 роком літопис згадує, як Володимирко Галицький, переслідуючи київського князя Ізяслава, «ста у Киыва, у теремця». М. І. Петров вважав, що цей теремець являв собою князівський заміський двір. М. С. Грушевський локалізовував його на місці пізнішого хутора Теремки (зараз — однойменний житловий масив)^[13], Л. Є. Махновець же вважав Теремець селом, погоджуючись з його розміщенням у Теремках^[14].

Родина

Дружина: правдоподібно,^[15] близько 1117 року одружився з Софією, донькою угорського короля Коломана^[2] (Калмана^[12] Книжника^[15]).

Діти:

• Ярослав Осмомисл (?—1187) — князь галицький (1153—1187), один з найвидатніших князів Руси-України.
• Марія-Анастасія (1120—1209), дружина Болеслава IV Кучерявого, князя краківського.
• Євдокія  — дружина Мешка Старого^[16] (менш імовірно) або його брата Генрика.
• Мстислав-Філіп (?-?)^{[джерело?]}

Родовід