Некляєв Володимир Прокопович

Володи́мир Проко́пович Некля́єв (біл. Уладзімір Пракопавіч Някляеў; нар. 11 липня 1946, Сморгонь) — білоруський поет, прозаїк, політик, лауреат декількох професійних та державних нагород за літературну діяльність. 25 лютого 2010 року він став лідером громадської кампанії «Говори правду!». 18 листопада 2010 року зареєстрований Центрвиборчкомом Білорусі кандидатом у президенти Білорусі. За офіційними даними на виборах програв президенту Лукашенку і був травмований під час акцій протесту після виборів.

Володимир Прокопович Некляєв
біл. Уладзімір Пракопавіч Някляеў
17.5.2010
Народився	11 липня 1946(1946-07-11) (79 років) Сморгонь, Гродненська область, БРСР
Громадянство	СРСР, Білорусь
Діяльність	поет, прозаїк, політик
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], журналістика[1] і політична діяльність[1]
Alma mater	Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка і Літературний інститут імені Горького
Знання мов	білоруська[1] і російська
Мова творів	білоруська
Роки активності	1970 — дотепер
Напрямок	лірика
Жанр	вірші, оповідання, роман
Членство	СП СРСР, Говори правду!, Спілка білоруських письменників і Білоруський ПЕН-центр
Нагороди
Премії	Премія Ленінського комсомолу (1979) р. Державна премія Республіки Білорусь (1998) р.
Сайт: nekliaev.by
Некляєв Володимир Прокопович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився 9 липня 1946 року^[2] в місті Сморгонь Городнянської області. Батько — Некляєв Прокоп Михайлович (рос. Некляев Прокофий Михайлович), росіянин, за фахом механік. Мати — Магер Анастасія Іванівна (біл. Магер Анастасія Іванаўна), білоруска. Прокоп Некляєв, уродженець селя Пряма Балка^[3] (нині у Волгоградській області), після закінчення війни був направлений у Західну Білорусь створювати колгоспи. У селі Крево Сморгонського району познайомився з майбутньою матір'ю Володимира. Працював головою сільради в Крево^[4].

У 2020 році Група Naka з лідерами гуртів DZIECIUKI, «Петля пристрасті», «РСП» та Rostany записали пісню-протест на вірші Володимира Некляєва «ВАМ»^[5].

Бібліографія

• «Адкрыцьцё» (1976)
• «Вынаходцы вятроў» (книга лірики; 1979)
• «Знак аховы» (1983)
• «Местное время» (1983)
• «Наскрозь» (вірші, балади, поеми; 1985)
• «Дерево боли» (1986)
• «Галубіная пошта» (1987)
• «Вежа» (фантастична повість; 1988)
• «Прошча» (вірші і паоми; 1996)
• «Выбранае» (1998)
• «Лабух» (роман; 2003)
• «Так» (книга поезії; 2004)
• «Цэнтар Еўропы» (збірник прози; 2009)^[6]
• «Кон» (2010)^[7]
• «Толькі вершы»(2016)^[8][9]

Нагороди

• Лауреат премії імені Наталі Арсенєвої (2017) за книгу «Толькі вершы».

Література

• Д.П., Шапран С. НЯКЛЯЕЎ УЛАДЗІМІІР (Некляев Владимир, Nekliaev Vladimir) // Энцыклапедыя беларускай папулярнай музыкі / уклад. Дз. Падбярэзскі і інш. — Мінск : Зьміцер Колас^[be-x-old], 2008. — С. 210-211. — 2000 прим. — ISBN 978-985-6783-42-8.