Володченко Микола Герасимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Володченко.

Володченко Микола Герасимович (нар. 20 листопада 1862(18621120), Глухів — після 24 вересня 1945, м. Харбін, Китай) — військовий діяч, генерал-поручник Армії УНР.

Микола Герасимович Володченко
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження	20 листопада 1862(1862-11-20) м. Глухів
Смерть	1945(1945) м. Харбін,  КНР
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Командування
46-й армійський корпус головнокомандувач армій Південно-Західного фронту

Життєпис

Народився в м. Глухів. Закінчив 3-тю Петербурзьку військову гімназію, Михайлівське артилерійське училище (1884), Імператорську військову академію (1892). Учасник російсько-японської війни 1904– 05. У роки Першої світової війни — командир дивізії на Південно-Західному фронті.

Після Лютневої революції 1917 певний час очолював цей фронт, сприяв українізації його частин, зокрема, формуванню Першого українського корпусу і 2-го Січового запорізького корпусу. У вересні 1917 розробив проект підпорядкування Півд.-Західного і Румунського фронтів Українській Центральній Раді. За відмову виконувати накази більшовицького командування усунутий з посади.

В грудні 1917 року покинув Ставку та поїхав до Одеси. Згодом емігрував на Далекий Схід у 1920. Працював начальником внутрішньої охорони поліції Китайсько-Східної залізниці під китайським управлінням.

В травні 1945 проживав у Харбіні. 24 вересня 1945 заарештований органами СМЕРШ, помер в ув'язненні до завершення слідства.

Джерела та література

• Науменко К. Є. Володченко Микола Герасимович^{[недоступне посилання з червня 2019]} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

Посилання

• ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ