Волошинов Олег Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Волошинов.

Олег Васильович Воло́шинов (31 липня 1936, Миколаїв — 2020, Одеса) — український живописець; член групи одеського нонконформістського руху з кінця 1960-х^[1], Спілки радянських художників України з 1970 року^[2] та одеської творчої групи «Човен» з 1992 року^[3]. Заслужений художник України з 2013 року^[4].

Волошинов Олег Васильович
Народження	31 липня 1936(1936-07-31)  Миколаїв, Українська СРР, СРСР
Смерть	2020
	Одеса, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Одеське художнє училище (1956) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1965)
Вчитель	Павлюк Микола Артемович, Рейхет Віктор Йосиповичd, Угаров Борис Сергійовичd, Мильніков Андрій Андрійович і Орєшников Віктор Михайловичd
Діяльність	художник
Відомі учні	Дем'янишина Лариса Семенівна
Працівник	Одеське художнє училище і Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського
Член	Спілка радянських художників України
Нагороди

Біографія

Народився 31 липня 1936 року в місті Миколаєві (нині Україна) у сім'ї художника^[3]. 1959 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався в Миколи Павлюка^[1]. Протягом 1959—1965 років продовжив здобувати мистецьку освіту в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, де його педагогами були Віктор Рейхет, Борис Угаров, Віктор Орєшников^[3], Андрій Мильніков.

Протягом 1966—1970 років викладав в Одеському художньому училищі; у 1970—1975 роках — в Одеському педагогічному інституті. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Героїв прикордонників, № 3, квартира № 32^[2] та у будинку на вулиці Канатній, № 34, квартира № 4^[5]. Помер в Одесі у 2020 році^[6].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. Серед робіт:

• «Оголена» (1960);
• «Олімпієць» (1967);
• «Біле місто» (1970);
• «День флоту» (1970);
• «Море» (1975);
• «Натюрморт із глечиком» (1976);
• «Зустріч вітрильника „Товариш“» (1976);
• «Самбо» (1978);
• «Польові квіти» (1979);
• «Яхти у морі» (1979);
• «Білі хмари» (1989);
• «Жокей» (1989);
• «Вітрила» (1991);
• «Будинок рибалки» (1991);
• «Лагуна» (1992);
• «Маяк» (1998);
• «Червоний натюрморт» (2000);
• «Одеське узбережжя» (2001);
• «Композиція з фігурами» (2002);
• «Натюрморт у просторі» (2003).

Брав участь у республіканських, всесоюзних художніх виставках з 1967 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1980 році, Києві у 1983 році.

Роботи художника зберігаються в Одеському, Івано-Франківському, Хмельницькому художніх музеях, Одеському літературному музеї, Музеї сучасного мистецтва Одеси, Музеї сучасного мистецтва України та Музеї Києво-Могилянської академії у Києві, а також у багатьох приватних зібраннях в Україні та за кордоном^[1].