Мильніков Андрій Андрійович

Мильников Андрій Андрійович (рос. Андрей Андреевич Мыльников; нар. 22 лютого 1919, Покровськ — 16 травня 2012, Санкт-Петербург) — радянський та російський художник і педагог; дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1966 року; член Президії та віце-президент Російської академії мистецтв з 1997 року^[6].

Мильніков Андрій Андрійович
рос. Мыльников Андрей Андреевич
Народження	22 лютого 1919(1919-02-22)[1][2][…]  Енгельс, Новоузенський повітd, Самарська губернія, РСФРР
Смерть	16 травня 2012(2012-05-16)[3][4][5] (93 роки)
	Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Літераторські мостки
Країна	СРСР  Росія
Жанр	портрет, пейзаж, натюрморт і малярство
Навчання	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Вчитель	Грабар Володимир Еммануїлович і Орєшников Віктор Михайловичd
Діяльність	художник, mosaicist, графік
Напрямок	реалізм
Відомі учні	Волошинов Олег Васильович і Полякова Людмила Валентинівна
Працівник	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Член	СХ СРСР
Партія	КПРС
Роботи в колекції	Словацька національна галерея і Російський музей
Нагороди
Мильніков Андрій Андрійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мильников.

Біографія

Народився 22 лютого 1919 року в місті Покровьку (нині місто Енгельс Саратовської області, Росія). У дитячі роки займався у художній студії у Кузьми Петрова-Водкіна. Навчався в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури: у 1937—1940 роках на архітектурному факультеті; у 1940—1946 роках — на живописному. Його викладачами були зокрема Володимир Грабар, Віктор Орєшников. Дипломна робота — картина «Клятва балтійців»^[7].

Протягом 1946—1948 років був аспірантом в тому ж інституті, а з 1947 по 2012 рік викладав у ньому (професор з 1957 року)^[6]. У 1989–1991 роках — народний депутат СРСР^[7].

Помер у Санкт-Петербурзі 16 травня 2012 року. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря у Санкт-Петербурзі^[7].

Творчість

Автор жанрових та історичних картин, пейзажів, портретів, мозаїчних панно, монументально-декоративних розписів. Серед робіт:

Завіса «Ленін».

• жорстка завіса Кремлівського Палацу з'їздів «Ленін» (1961);

живопис

• «На мирних полях» (1949, Державний Російський музей);
• «Пробудження» (1957, Державний Російський музей);
• «Ранок» (1972, Дирекція художніх фондів та проектування пам'яток Міністерства культури Росії).
• «Прощавання» (1975, Державна Третьяковська галерея);
• триптих «Іспанія» — «Розпяття», «Корида», «Смерть Гарсіа Лорки» (1979, Державна Третьяковська галерея).

Автор мозаїчних панно для станцій Санкт-Петербурзького метрополітену (1950-ті), мозаїки в Санкт-Петербурзькому театрі юного глядача (1962).

Відзнаки

Герой Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1990 року);

ордени

• СРСР: два ордена Леніна (1979, 26 лютого 1990), орден «Знак Пошани»;
• Росія: орден «За заслуги перед Вітчизною» ІІІ ступеня (22 листопада 1999) і IV ступеня (14 лютого 2009);

медалі

• Срібна медаль Міністерства культури СРСР (1958);
• Золота медаль Академії мистецтв СРСР (1981);

почесні звання СРСР

• Народний художник РРФСР з 1968 року;
• Народний художник СРСР з 1976 року.

премії

• Сталінська премія ІІІ ступеня (1951; за картину «На мирних полях»);
• Державна премія СРСР (1977; за картину «Прощавання»);
• Державна премії РРФСР імені Іллі Рєпіна (1979).
• Ленінська премія (1984).

Почесний громадянин міста Енгельса з 1996 року^[7].

Вшанування пам'яті

• 21 травня 2013 року у Санкт-Петербурзі на будинку на Кам'яноострівському проспекті, № 26/28, де жив художник, встановлено меморіальну дошку^[8];
• 11 листопада 2016 року у Санкт-Петербурзі у сквері біля будинку № 1/8 по вулиці Мічурінькій художнику встановлений пам'ятник (архітектор Фелікс Романовський, скульптор Валентин Свєшніков)^[9].