Вольвокс

Вольвокс (лат. Volvox) — рід зелених водоростей (Chlorophyta). Представники цього роду утворюють сферичні колонії (ценобії) кулястої або сферичної форми розміром до 2 мм. Кожна колонія складається з численних клітин з двома джгутиками, що розміщені по периферії під слизовим інволюкрумом. Кожна клітина вкрита власною оболонкою, що зростають з оболонками сусідніх, утворюючи полігональну фігуру. Апікальний бік оболонки притискається та щільно з'єднується з інволюкрумом. В результаті під інволюкрумом утворюється периферичний шар камер-оболонок, в яких вільно лежать протопласти клітин, ніби підвішені на джгутиках. Джгутики через канали у інволюкрумі виходять назовні. Простір між протопластами та оболонками виповнено слизом. Ці деталі будови ценобію стають помітними при фарбуванні препаратів розчином метиленового синього. У деяких видів роду протопласти сусідніх клітин з'єднані між собою плазмодесмами, що проходять через латеральні пори клітинних оболонок. Протопласт містить пристінний хлоропласт з піреноїдом та стигмою, одне ядро та дві пульсуючі вакуолі.

?Вольвокс
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Зелені водорості (Chlorophyta)
Клас:	Хлорофіцієві (Chlorophyceae)
Порядок:	Вольвокальні (Volvocales)
Родина:	Вольвоксові (Volvocaceae)
Рід:	Вольвокс (Volvox)
Група видів:	Евкаріоти
Вид:	Багатоклітині
Види
Volvox africanus Volvox aureus Volvox barberi Volvox capensis Volvox carteri Volvox dissipatrix Volvox gigas Volvox globator Volvox obversus Volvox pocockiae Volvox powersii Volvox rousseletii Volvox spermatosphaera Volvox tertius
Посилання
Вікісховище:	Volvox
Віківиди:	Volvox
EOL:	11637
ITIS:	5582
NCBI:	3066

Розмноження

Нестатеве розмноження відбувається за допомогою спеціалізованих клітин — партеногонідій. Партеногонідії дещо схожі на вегетативні клітини, але більші за розміром та здатні до вегетативного поділу. Після перших 8-ми поділів з партегонідію утворюється сферичний порожній у центрі комплекс з 16-ти клітин. На оберненому до інволюкруму боці знаходиться отвір. У такому комплексі клітини полярні. Вони містять пульсуючі вакуолі та базальні тіла джгутиків, орієнтовані до центру майбутнього ценобію. Подальший поділ клітин супроводжується розвитком інвагінації шару клітин з протилежного до інволюкруму боку та вивертання молодого ценобію таким чином, що скоротливі вакуолі та базальні тіла джгутиків орієнтуються навпаки, назовні. Цікавим також є те, що в молодому ценобії можна розрізнити майбутні партеногонідії. Звільнення дочірніх ценобіїв відбувається після руйнування материнського. Статевий процес представлений оогамією. Окремі клітини ценобію, що нагадують партеногонідії за розмірами, перетворюються на антеридії та оогонії. В межах роду відомі як дводомні, так і одномні види. У антеридіях утворюється від 32 до 64 сперматозоїдів, які до моменту звільнення щільно з'єднані боками та утворюють жовтувату платівку. Після дозрівання платівка виштовхується назовні та гамети роз'єднуються. У оогоніях утворюється по одній яйцеклітині, що не виходить із ценобію. Оболонка у місці контакту з інволюкрумом ослизнюється, утворюючи отвір. Один із сперматозоїдів туди проникає і запліднює яйцеклітину. Після статевого процесу зигота одягається товстою шипованою оболонкою і переходить у стан спокою. Після його завершення ядро зиготи ділиться, зигота проростає однією зооспорою, яка після серії поділів розвивається у новий ценобій.

Поширення у природі

Представники роду поширені у планктоні озер, річок, боліт та калюж.

Застосування людиною

Використовується здавна для дослідження як зручний модельний об'єкт при вивченні багатоклітинності.

Література

• Костіков І. Ю., Джаган В. В. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби — К.: Арістей, 2006

Посилання

• Ценобії // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 189.