Chlorophyta

Chlorophyta (Chlorophycota, Chlorophycophyta) — таксон фотосинтезуючих еукаріотичних організмів, яким притаманні пластиди первинно симбіотичного типу та пігменти, властиві вищим рослинам (хлорофіли a і b).
Зазвичай класифікується як відділ зелених рослин (Viridiplantae або Chlorobionta^[4] в NCBI, класифікації Бремера^[5]).

Chlorophyta
Chlamydomonas sp.
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
(без рангу):	Діафоретики (Diaphoretickes)
(без рангу):	Архепластиди (Archaeplastida)
(без рангу):	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Chlorophyta Reichenbach, 1828, emend. Pascher, 1914, emend. Lewis & McCourt, 2004[1][2][3]
Класи
Chlorophyceae Siphonophyceae Prasinophyceae Trebouxiophyceae Ulvophyceae Charophyceae
Вікісховище: Chlorophyta

Ця стаття про таксон Chlorophyta (зелені водорості у вузькому розумінні). Про зелені рослини, які живуть у воді (зелені водорості в широкому сенсі) див. Зелені водорості.

Класифікація

Вперше була виділена в класифікації (на рівні відділу) за забарвленням А. Пашером (Pasher) в 1914 році^[6]. Історично відділ класифікували до підцарства Нижчі рослини царства Рослини, а пізніше — до царства найпростіших. Проте така класифікація базувалася на комплексі переважно морфологічних ознак.
Після вивчення цитологічних, біохімічних та молекулярних даних Chlorophyta стали включати до супергрупи Архепластид (Archaeplastida)^{[7][відсутнє в джерелі]}.

За молекулярно-філогенетичними реконструкціями 1990-х років, хлоропласти зелених водоростей походять від синьозелених водоростей, сестринськими лініями є хлоропласти глаукоцистофітових та червоних водоростей, а дочірніми — хлоропласти вищих рослин^[8] (=Embryophyta).

На початку 2000-х років таксон налічував приблизно 20 000 видів^[9].

На початку 2010-х років зелені водорості поділяли на сім класів^[10][11], які об'єднували в три лінії^[12]:

• Початкові (вихідні):
  • Празинофіцієві (=Prasinophyceae)
• Хлорофітна лінія:
  • Хлорофіцієві (=Chlorophyceae)
  • Требуксієфіцієві (=Trebouxiophyceae)
  • Ульвофіцієві (=Ulvophyceae)
  • Сифонофіцієві (=Siphonophyceae)
• Стрептофітна лінія:
  • Зигнематофіцієві (=Zygnematophyceae =Conjugatophyceae)
  • Харофіцієві (=Charophyceae)

У той же час дослідники стали виділяти стрептофітну лінію (класи харофіцієвих та кон’югатофіцієвих) в окремий відділ рослинного світу (Streptophyta). У ньому виділяли два підвідділи^[13]:

• До першого підвідділу включали харофіцієвих [Charophyceae] та зигнематофіцієвих [=Zygnematophyceae] (деякі дослідники включали також Klebsormidiales, Mesostigmatales та Chlorokybales^[14]).
• Другий підвідділ утворювали ембріофіти (або всі наземні рослини), як несудинні (мохоподібні), так і судинні.

Загальні відомості

У відділі представлені всі типи морфологічної структури. Трапляються повсюдно: у прісних та солонуватих водоймах, морях, аерофітних умовах, ґрунтах.

Взаємодія з іншими організмами

Деякі зелені водорості утворюють симбіоз з грибами утворюючи новий організм — лишайник. Трапляються водості паразити. Phyllosiphon викликає пожовтіння листя рослини-хазяїна. Cephaleuros — викликає захворювання, що відомі як «іржа» листя. Види Prototheca можуть викликати зараження людини, великої рогатої худоби та деяких інших тварин. Деякі водорості є причиною шкірних захворювань і зрідка — бурситів і перитонітів, а у великої рогатої худоби можуть бути причиною маститів^{[джерело?]}.