Вольфганг Кеттерле

Вольфганг Кеттерле (нім. Wolfgang Ketterle; нар. 21 жовтня 1957, Гейдельберг, Німеччина) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2001 р., спільно з Еріком Корнеллом і Карлом Віманом.

Вольфганг Кеттерле
Wolfgang Ketterle
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився	21 жовтня 1957(1957-10-21) (67 років) Гейдельберг, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	фізик, викладач університету, вчитель фізики
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Мюнхенський технічний університет
Галузь	фізика
Заклад	Массачусетський технологічний інститут[1]
Науковий керівник	Herbert Waltherd
Аспіранти, докторанти	Martin W. Zwierleind Subhadeep Guptad[2] Dan Stamper-Kurnd
Членство	Леопольдина[3] Національна академія наук США Гайдельберзька академія наук[4] Американська академія мистецтв і наук[5] Російська академія наук Американське фізичне товариство[6]
Нагороди	премія Фріца Лондонаd (1999) премія Денні Гайнемана (1999) Wolfgang Paul Lectured (2009) I. I. Rabi Prized (1997) член Американського фізичного товариства[d] Packard Fellowship for Science and Engineeringd (1996) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2016)
Вольфганг Кеттерле у Вікісховищі

Біографія

Вольфганг Кеттерле був другою дитиною в сім'ї з трьох дітей. Закінчив курси підготовки до університету (Abitur) в гімназії імені Бунзена в Гейдельбергу. У 1976 році приступає до вивчення фізики в Гейдельберзькому університеті. Після переддиплому переходить в Мюнхенський технічний університет, де починає займатися теоретичною фізикою. У 1982 році захищає диплом за темою релаксації спіна в неврегульованих матеріалах і переходить до інституту квантової оптики товариства Макса Планка в Гархінгу. Згодом переходить в Мюнхенський університет імені Людвіга Максиміліана в групу Герберта Вальтера, де в 1986 році захищає дисертацію по темі «Спектроскопія гідридів гелію і трьохатомних молекул водню».

Після перебування в Гархінгу Кеттерле повертається в Гейдельберг, де на кафедрі Юргена Вольфрума проводить дослідження по моторах внутрішнього згорання. 1990 року він знову міняє область діяльності і переселяється в США, щоб у групі Дейва Прітчарда працювати над завданням охолодження лазером. У 1993 році він приєднався до фізичного факультету МТІ, де досі займає кафедру фізики, спонсоровану фондом імені Джона Мак-Артура.

У 1986 році Кеттерле одружився з Габріеллою Зауер, з якою він був знайомий ще зі шкільної лави. У нього три дитини — Йонас (р. 1986), Йоганна (р. 1988) і Хольгер (р. 1992)

Досягнення

Під час аспірантури Кеттерле вдалося довести існування гідриду гелію (HeH) і вперше отримати спектри цієї молекули. Під час постдоковської роботи в Гархінгу йому вдалося, крім того, повністю пояснити ці спектри. Пізніше Герберт Вальтер описав його роботу одним реченням: «Він створив нову область фізики і сам же її вбив».

У 1995 році Кеттерле був одним із перших, кому вдалося створити конденсат Бозе — Ейнштейна. У 1997 р. він продемонстрував атомний лазер. У 2001 р., спільно з Еріком Корнеллом і Карлом Віманом був удостоєний Нобелівської премії з фізики «за експериментальне спостереження бозе-ейнштейнівської конденсації в розріджених газах атомів лужних металів і за перші фундаментальні дослідження властивостей таких конденсатів»^[7].

Став членом Гайдельберзької академії наук.

Нагороди (не повністю)

• 1996 — Стипендіат Давіла і Люсі Паккард
• 1997 — Премія імені Рабі, Американське фізичне товариство
• 1997 — Премія імені Густава Герца, Німецьке фізичне товариство
• 1998 — Нагорода журналу Діскавері за технічні інновації
• 1999 — Премія імені Фріца Лондона з фізики низьких температур
• 1999 — Премія імені Данні Хайнемана, Геттінгенська академія наук
• 2000 — Медаль імені Бенджаміна Франкліна з фізики
• 2001 — Нобелівська премія з фізики
• 2002 — Федеральний хрест заслуг (Стрічка і Зірка) ФРН
• 2004 — Нагорода імені Кілліана МТІ