Ворожбит Наталія Анатоліївна

Ворожби́т Ната́лія Анато́ліївна (нар. 4 квітня 1975, м. Київ, УРСР) — українська письменниця, драматургиня, режисерка, кураторка, сценаристка та акторка в напрямку «нова драма». Кураторка фестивалів «Донкульт» та «ГОГОЛЬFEST», співзасновниця фестивалю «Тиждень актуальної п'єси». Найвизначніші роботи — «Кіборги» (2017), «Дике поле» (2018), «Спіймати Кайдаша» (2020), «Погані дороги» (2020). Лауреатка Шевченківської премії, Державної премії України імені Олександра Довженка та премії Women in Arts.

Наталія Ворожбит
Ворожбит (2023)
Ім'я при народженні	Наталія Анатоліївна Ворожбит
Народилася	4 квітня 1975(1975-04-04) (50 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Національність	українка
Діяльність	сценаристка, драматургиня, режисерка, письменниця
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], театр[1], драма[1], акторське мистецтво[1], кіносценаристикаd[1] і постановкаd[1]
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Заклад	СТБ
Знання мов	російська і українська[1]
Мова творів	російська, українська
Напрямок	нова драма
Жанр	п'єса
Членство	Український ПЕН[2]
Нагороди	Державна премія України імені Олександра Довженка
Премії	Премія Women in Arts (2020)
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народилася 4 квітня 1975 року в Києві.

2000 року закінчила Літературний інститут ім. Горького в Москві та факультет драматургії (майстерня Інни Вишневської). У 2000—2010 роках жила та працювала в Москві. На початку кар'єри написала кіносценарій до російського серіалу «Школа»^[3].

Незадоволена спрощувальними редакціями своїх сценаріїв, 2013 року Ворожбит перестала працювати на телебаченні.^[4]

Була в шлюбі з драматургом Максимом Курочкіним. Працювала головною редакторкою на каналі «СТБ».

Разом з німецьким режисером Георгом Жено заснувала «Театр Переселенця», у якому переселенці з Донбасу розповідають реальні історії свого життя.

Кураторка фестивалів «Донкульт» та «ГОГОЛЬFEST», співзасновниця фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».

П'єси Ворожбит ставилися в театрах України (Максим Голенко та Анна Александрович на сцені Дикого театру, Тамара Трунова^[5] на сценах київського Молодого театр та Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, Андрій Бакіров на сцені Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка), Росії, Великої Британії, Польщі, США та Латвії.

Громадянська позиція

У червні 2018 під час кінопоказу фільму «Кіборги» в Канаді виступила на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[6]. Підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист Сенцова й інших політв'язнів.^[7]

П'єси

• 1994 — «Житие простых» (Україна)
• 1995 — «Девочка со спичками» (Росія)
• 1997 — «Супербум и другие подарки» (Росія)
• 1999 — «Ширма» (Росія)
• 2002 — «Галка Моталко» (Росія)
• 2004 — «Что ты хочешь, украинский бог?» (Росія)
• 2004 — «Демоны» (Велика Британія)
• 2005 — «Присоединяюсь» (Велика Британія)
• 2009 — «Зернохранилище» (Велика Британія)
• 2012 — «Вий. Докудрама» (Росія)
• 2013 — «Цветок Чертополох» (Росія)
• 2014 — «Дневники Майдана» (Україна)
• 2016 — «Стыд» (Україна)
• 2016 — «Плохие дороги» (Україна)

Фільмографія

	Сценаристка кіно та телебачення	Режисерка	Акторка
Російською	2008 — «Сила тяжения» (телесеріал, Росія) 2010 — «Школа» (телесеріал, Росія) 2010 — «Анжелика» (телесеріал, Росія) 2011 — «Гадкий утёнок» (телефільм, Росія) 2012 — «Стальная бабочка» (телефільм, Росія) 2013 — «Парфюмерша» (телесеріал, авторка ідеї, Росія)	2020 — «Погані дороги» (Україна) (TBA) — «Демони» (Україна)	2020 — «Спіймати Кайдаша» — мати Мелашки Балаш 2022 — «Бачення метелика» — Сорока
Українською	2012 — «Україно, Goodbye!» (епізод «Красива жінка») (короткометражка, Україна) 2017 — «Кіборги» (фільм, Україна) 2018 — «Дике поле» (фільм, Україна) 2020 — «Спіймати Кайдаша» (телесеріал, Україна)

Нагороди

Ворожбит отримує премію в категорії «Відкриття року» за фільм «Погані дороги»

• 2004 — літературна премія «Евріка» за п'єсу «Галка Моталко»
• 2020 — Приз Веронського кіноклубу за фільм «Погані дороги»^[8]
• 2020 — «Премія «Кіноколо» Відкриття року» за фільм «Погані дороги»^[9]
• 2021 — Державна премія України імені Олександра Довженка за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва^[10]
• 2022 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра^[11]

Бібліографія

• Наталія Ворожбит. Розділ «Майдан — це дійство». // Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Упорядники: Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко. Київ: К. І. С., 2016. 304 стор.: сс. 188—195. ISBN 978-617-684-160-9
• Ворожбит Наталія. «Погані дороги. П'єса». — Львів : «Видавництво Анетти Антоненко», 2021. — 96 с. + вклейка с. — («Колекція театральна») — ISBN 978-617-765-467-3.^[12]