Воїслав Петкович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петкович.

Воїслав Петкович (босн. Vojislav Petković, 1918, Бачка-Топола  — 1944, Стара Градишка) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника і півзахисника. Відомий виступами за клуб «Славія» (Сараєво).

Воїслав Петкович
Особисті дані
Народження	1918(1918)
	Бачка-Топола, Королівство Сербія
Смерть	1944(1944)
	Стара Градишка, Хорватія
Позиція	нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1937–1941 «Славія» (Сараєво) 44[1] (3)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Грав у складі футбольного клубу «Славія» (Сараєво), що виступав у вищому дивізіоні чемпіонату Югославії.

Фіналіст Зимового кубка 1939 року — передвісника кубка Югославії. Турнір проводився взимку 1938—1939 років. «Славія» перемогла загребські ХАШК (0:1, 3:0) і «Конкордію» (2:2, 2:0), а також пройшла в півфіналі «Граджянські» завдяки технічній перемозі^[2]. Фінальні матчі проти «Югославії» були зіграні через рік у січні 1940 року і принесли перемогу команді з Белграду — (1:5, 0:0). Петкович зіграв у п'яти матчах турніру, серед яких і обидва фінальних поєдинки^[2].

Став бронзовим призером чемпіонату Югославії у сезоні 1939–1940. 20 найсильніших команд були поділені на дві групи — сербську і хорватсько-словенську. «Славія» стала третьою у сербській лізі, а потім також посіла третє місце і у фінальному турнірі для шести команд^[3]. На рахунку Петковича 10 матчів у фінальному турнірі^[4].

Завдяки третьому місцю у чемпіонаті, «Славія» отримала можливість виступити у престижному центральноєвропейському Кубку Мітропи 1940, у якому того року брали участь лише клуби з Угорщини, Югославії і Румунії, через початок Другої світової війни. У чвертьфіналі «Славія» зустрічалась з сильним угорським «Ференцварошем». В домашньому матчі команда з Сараєво сенсаційно перемогла з рахунком 3:0, завдяки двом голам найбільш відомого нападника клубу Милана Райлича і голу Бранко Шаліпура^[5]. У матчі-відповіді лідер «Ференцвароша» Дьордь Шароші, який не грав у першій грі, забив 4 голи, а його команда перемогла з рахунком 11:1 і вийшла у півфінал^[6].

Сезон 1940-41 грав у складі «Славії» в чемпіонаті Сербії^[7], хоча саме місто Сараєво після окупації німецькими військами відійшло до складу Незалежної Держави Хорватія. Після 1941 року клуб «Славія» не був активним, а по закінченні війни був розформований соціалістичною владою.

Помер у 1944 у концтаборі в селищі Стара Градишка.

Статистика виступів

Статистика виступів у кубку Мітропи

№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи
1	1940	1/4	19.06.1940 Сараєво	Славія (Сараєво)	3:0	Ференцварош
2	1940	1/4	23.06.1940 Будапешт	Ференцварош	11:1	Славія (Сараєво)
Всього у кубку Мітропи					2		0

Трофеї і досягнення

• Бронзовий призер чемпіонату Югославії: 1940
• Фіналіст Зимового кубка Югославії: 1939