Врангель Андрій Іванович

Барон Андрій Іванович Врангель (швед. Heinrich Johann Friherre Wrangel af Adinal) (9 грудня 1736 — 23 травня 1813) — російський військовий та державний діяч, генерал-поручик (1790), таємний радник (1797), правитель Ревельського намісництва (1786—1796).

рос. Врангель Андрей Иванович нім. Heinrich Johann Freiherr Wrangell zu Addinal
Правитель Ревельського намісництва
23.10.1786 — 28.11.1796
Попередник	Гротенгельм Георгій Євстафійович
Наступник	Лангель Андрій Андрійович
Поручик правителя Ревельського намісництва
13.10.1783 — 23.10.1786
Попередник	Гротенгельм Георгій Євстафійович (як віце-губернатор)
Наступник	Лангель Андрій Андрійович
Народився	9 грудня 1736(1736-12-09)[1]
Помер	23 травня 1813(1813-05-23)[1] (76 років)  Sompad, Кохтла-Ярве[d], Естонія
Відомий як	політик
Місце роботи	Кексгольмський лейб-гвардії полкd
Країна	Російська імперія
Рід Врангелі
Батько	Нільс Йоганн Врангель
Мати	Августа Гертруда фон Ессен
У шлюбі з	Якобіна Августа Єлизабет фон Левенштерн
Діти	Q123862013? і Karl Johann von Wrangelld
Нагороди	Орден Святого Володимира 2 ступеня Орден Святого Георгія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Врангель.

Біографія

Балтійський німець з роду Врангелів будинку Addinal — син Нільса Йоганна фон Врангеля (1709—1778), онук Карла Генріха Врангеля (1681—1755).

Народився 9 грудня 1736 року.

Із 1753 року перебував на військовій службі; по закінченні Сухопутного шляхетного корпусу в Санкт-Петербурзі вступив на службу в 1755 році і брав участь офіцером (з 1757) у Семирічній війні.

Російсько-турецьку війну почав капітаном Курінського піхотного полку (1769), потім — Низівського полку, де став майором.

За відзнаку в кампанії 1771 року нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня (30.07.1773), з 1771 року — підполковник.

Полковник із 1777 року; з 22.09.1779 по 01.04.1783 — командир Кексгольмського Імператора Австрійського лейб-гвардії полку, з 1782 року — бригадир.

У 1783—1786 роках — поручик правителя (віце-губернатор) Ревельського намісництва.

Із 23.10.1786 по 28.11.1796 роки — правитель цього намісництва, аж до перетворення його в Естляндську губернію.

У 1791 році був нагороджений орденом св. Володимира 2-го ступеня.

Родина

А. І. Врангель був одружений (з 4.5.1778) на Якобіні Августі Єлизаветі фон Левенштерн (Jakobine Auguste Elisabeth von Löwenstern; 1756—1818), від якої у нього було 12 дітей (двоє померли немовлятами):

• Георг Карл Генріх (28.07.1779—1809) — ротмістр;
• Дітріх Рейнгольд (16.07.1780—28.09.1859) — лейтенант;
• Юлія (21.09.1781—28.03.1862) — дружина генерал-майора Вільгельма фон Блау;
• Карл Йоганн (24.06.1782—10.05.1865) — офіцер;
• Отто Вільгельм (19.02.1785—23.01.1822) — підполковник Ревельського мушкетерського полку;
• Нільс Людвіг (Врангель Людвіг Андрійович; 18.05.1786—24.08.1847) — Волинський таМогильовський віце-губернатор, кавалер ордена «Pour le Mérite» (13-18 жовтня 1814),
• Пауль Герман Валентин (19.08.1787—?)
• Олександр (30.11.1790—1845) — оберст-лейтенант, поліцмейстер у Вільно; був учасником Бородінської битви;
• Август Готтард (06.08.1795—?) — офіцер; також брав участь в Бородінській битві;
• Фрідеріке — дружина інженер-генерала Вільгельма фон дер Вейде.