Могильовська губернія

Могильовська губернія (або Могилівська губернія^[1], рос. Могилёвская губерния) — губернія, адміністративно-територіальна одиниця на заході Російської імперії.

Могильовська губернія
Герб
Центр	Могильов
Існування	1772-1919
Утворено	1772-1778, 1802-1919
Площа	42134,6 верст²
Населення	1 686 764 осіб (1897)
Попередники	Велике князівство Литовське
Наступники	БРСР

3 рублі Могильовської губернії 1918 р. із написом польською мовою

Історія

Утворена в 1772 після першого поділу Речі Посполитої з частини білоруських територій, що відійшли до Росії (північна частина увійшла до складу Псковської губернії). Спочатку до складу Могилівської губернії входили Могилівська, Мстиславльська, Оршанська й Рогачевська провінції.

У 1777 розділена на 12 повітів.

У 1778 губернія перетворена на Могильовське намісництво

У 1796 намісництво перетоворене на Білоруську губернію.

У 1802 Білоруська губернія перетворена на Могильовську губернію в складі колишніх 12 повітів.

З вересня 1917 губернія була віднесена до Західної області, у 1918 — до Західної Комуни, а із січня 1919 — до БРСР у складі РРФСР, а з лютого — до РРФСР. Вже 11 липня 1919 р. Могильовська губернія скасована, а 9 її повітів увійшли до Гомельської губернії, Мстиславський повіт переданий Смоленській губернії, а Сенненський повіт — Вітебській губернії.

У 1938 із центром у місті Могильові утворена Могильовська область.

Адміністративно-територіальний поділ

До складу Могильовської губернії вхоили 12 повітів: Бабиновичский (скасований в 1840 р.), Білицький повіт (у 1852 р. перейменований у Гомельський), Клімовичський, Кописький повіт (у 1861 р. перейменований у Горецький), Могилівський, Мстиславський, Оршанський, Рогачовський, Сененський, Старобихівський повіт (у 1852 р. перейменований у Бихівський), Чауський, Черіковський. І вже наприкінці XIX — початку XX ст.ст. до складу губернії входило 11 повітів:

У 1772—1777 р. входили провінції

• Могильовська
• Мстиславська
• Оршанська
• Рогачівська

У 1801—1917 р. входили повіти

• Оршанський
• Бабиновицький
• Білицький
• Клімовицький
• Кописький
• Могильовський
• Мстиславський
• Рогачьовський
• Сенненський
• Старабихівський (Бихівський)
• Чауський
• Черіковський

№	Повіт	Повітове місто	Площа, верст²	Населення[2] (1897), осіб
1	Бихівський	Бихів (6 381 осіб)	4 105,8	124 820
2	Гомельський	Гомель (36 775 осіб)	4 719,4	224 723
3	Горецький	Горки (Білорусь) (6 735 осіб)	2 487,0	122 559
4	Клімовичський	Климовичі (4 714 осіб)	3 711,4	143 287
5	Могильовський	Могильов (43 119 осіб)	3 009,9	155 740
6	Мстиславський	Мстиславль (8 514 осіб)	2 220,4	103 300
7	Оршанський	Орша (13 061 осіб)	4 813,9	187 068
8	Рогачовський	Рогачов (9 038 осіб)	6 546,1	224 652
9	Сєненський	Сєнно (4 100 осіб)	4 268,8	161 652
10	Чауський	Чауси (4 960 осіб)	2 168,0	88 686
11	Чериковський	Чериков (5 249 осіб)	4 083,9	150 277

Населення

«Мапа народонаселення Могилівської губернії за віросповіданнями» Олександра Ріттіха, 1864 рік

Національний склад у 1897 р.^[3]:

Повіт	білоруси	євреї	росіяни	поляки	латиші
Губернія у цілому	82,4 %	12,1 %	3,4 %	1,0 %	…
Бихівський	88,2 %	9,1 %	…	…	…
Гомельський	74,1 %	14,4 %	9,7 %	1,0 %	…
Горецький	85,4 %	13,1 %	…	…	…
Клімовичський	82,6 %	10,8 %	5,4 %	…	…
Могильовський	69,9 %	21,9 %	5,6 %	1,5 %	…
Мстиславський	81,5 %	16,1 %	1,4 %	…	…
Оршанський	79,9 %	12,1 %	2,6 %	1,8 %	2,0 %
Рогачовський	86,9 %	9,7 %	2,0 %	1,1 %	…
Сенненский	85,6 %	7,8 %	3,4 %	2,4 %	…
Чауський	89,6 %	8,3 %	…	…	…
Черіковський	89,6 %	8,6 %	…	…	…

Керівництво губернії

У різні періоди управління губернією здійснювали посадовці: генерал-губернатори, правителі намісництва, губернатори, віце-губернатори.

Генерал-губернатори

П. І.Б.	Титул, чин, звання	Час на посаді
Чернишов Захар Григорович	генерал-фельдмаршал	1778—1782
Пасек Петро Богданович[ru]	генерал-аншеф	1782—1796

Губернатор

П. І. Б.	Титул, чин, звання	Час на посаді
Каховський Михайло Васильович	генерал-майор	1773—1778

Правителі намісництва

П. І. Б.	Титул, чин, звання	Час на посаді
Каховський Михайло Васильович	генерал-майор	1778—1779
Пасек Петро Богданович[ru]	генерал-поручик	1779—1781
Енгельгардт Микола Богданович[ru]	статський радник (дійсний статський радник)	1781—1790
Вязмітінов Сергій Кузьмич	генерал-майор	1791—1794
Черемисинов Герасим Іванович[ru]	дійсний статський радник	1794—1796
У складі Білоруської губернії		12.1796—02.1802

Земські установи

• У 1864 р. під час введення земських установ губернію залишено «неземською».
• У 1903 р. було прийнято «Положення про керування земським господарством у губерніях Вітебській, Волинській, Київській, Мінській, Могильовській, Подільській»^[4], згідно з яким у губернії вводився модифікований порядок земського керування, із призначенням усіх членів земських управ і земських виборців «голосних» від уряду. Даний порядок був визнаний невдалим, після чого
• з 1910 р. розроблявся законопроєкт про введення в цих губерніях виборних земських установ, але також з виключеннями із загального порядку, спрямованими на відсторонення від участі в земствах землевласників польського походження.
• У 1911 р. прийняття даного закону супроводжувалося гострою політичною кризою (див. «Закон про земство в західних губерніях»). Виборне земство в цих шести губерніях діяло з 1912 р.^[5].

Див. також

• Історія Білорусі
• Могильовське намісництво
• Білоруська губернія
• Список дворянських родів Могилевської губернії