Вузликовий періартеріїт

Вузликовий періартеріїт — системне судинне захворювання нез'ясованої етіології з переважним ураженням артерій м'язового типу та судин дрібного калібру внаслідок гіперергічної реакції у відповідь на вплив різних факторів: інфекція, інтоксикація, ліки та ін. Важливе значення при цьому мають імунні комплекси, циркулюючі у крові та фіксовані у стінці судин.

Вузликовий періартеріїт
Спеціальність	імунологія і ревматологія
Симптоми	запалення[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	4A44.4
МКХ-10	M30.0
МКХ-9	446.0
DiseasesDB	10220
MedlinePlus	001438
eMedicine	ped/1844
MeSH	D010488
Polyarteritis nodosa у Вікісховищі

Клінічна картина

Захворювання проявляється

• гарячкою,
• схудненням,
• болем у
  • м'язах (міалгії),
  • суглобах (артралгії, артрити),
  • животі (гастрит, ентерит, коліт),
• шкірним висипом (з виникненням різних елементів висипу - еритематозні, папульозні, геморагічні, уртикарні тощо),
• синдромом Рейно,
• мігруючим флебітом,
• ураженням
  • серця (стенокардія, інфаркт міокарда, перикардити, гемоперикард),
  • нирок (гломерулонефрит, іноді з розвитком злоякісної гіпертонії, інфаркт нирок),
  • нервової системи (множинні неврити, менінгоенцефаліти),
  • очей (ретинопатії, аневризми та тромбози сітківки тощо),
  • легень (бронхіальна астма, пневмоніти).

Лікування

У залежності від характеру перебігу захворювання призначають глюкокортикоїди, цитостатичні речовини або похідні 4-амінохіноліну. При гострому перебігу хвороби глюкокортикоїди можуть мати парадоксальний ефект та викликати множинні інфаркти (протипоказання: злоякісна гипертонія, нефротичний синдром).

Джерела

• Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1986.