Вулиця Івана Мазепи (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Мазепи.

Ву́лиця Іва́на Мазе́пи — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Арсенальної площі до площі Слави

Вулиця Івана Мазепи Київ
Вулиця Івана Мазепи в кінцевий частині (будинок 18/29)
Місцевість	Печерськ
Район	Печерський
Назва на честь	Івана Мазепи
Колишні назви
Велика Микільська, Микільська, Січневого повстання, Ріттер фон Шобертштрасе
Загальні відомості
Протяжність	500 м
Координати початку	50°26′37.4″ пн. ш. 30°32′43.3″ сх. д.
Координати кінця	50°26′26.1″ пн. ш. 30°33′0.7″ сх. д.
поштові індекси	01010
Транспорт
Найближчі станції метро	«Арсенальна»
Автобуси	А 24, 25, 55
Тролейбуси	Тр 38
Маршрутні таксі	Мт 470
Зупинки громадського транспорту	«Станція метро “Арсенальна”», «Площа Слави»
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи	посольство Латвії (буд. № 6-б)
Медичні заклади	амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, 2 Печерського району (буд. № 2)
Заклади культури	Київський палац дітей та юнацтва (буд. № 13)
Аптеки	«D. S.» (буд. № 2), «Мед-Сервіс» (буд. № 9)
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10980
У проєкті OpenStreetMap	r414012
Мапа
Вулиця Івана Мазепи у Вікісховищі

Прилучаються Інженерний та Аскольдів провулки.

На вулиці Івана Мазепи розташована, за даними НДІ геодезії і картографії^[1], найвища географічна точка над рівнем моря в Києві — у дворі будинків 4-б, 6 і 6-б. Її висота становить 196 м.

Історія

Вулиця виникла на відомому з часів Київської Руси Іванівському шляху, що сполучав Поділ з Печерськом та Києво-Печерською Лаврою. Початковий відрізок пролягав історичної місциною Довга Нива (Довгий Лан). Як вулиця існує з початку XVIII століття під назвою Вели́ка Микі́льська — від збудованого наприкінці XVII століття Микільського собору (Великий Микола, що отримав таку назву на противагу Малому Микільському монастирю; зруйнований 1935 року, нині на цьому місці Палац дітей та юнацтва). З початку XIX століття мала назву Микі́льська. У 1919 році отримала назву вулиця Січне́вого повстання^[2], на відзнаку збройного повстання робітників заводу «Арсенал» проти Центральної Ради у січні 1918 року (назву підтверджено 1944 року^[3]). Під час німецької окупації міста в 1942–1943 роках — Ріттер фон Шобертштрасе (нім. Ritter von Schobert Str.), на честь генерал-полковника Ойгена Ріттера фон Шоберта (1883–1941)^[4].

До кінця 1940-х — початку 1950-х років вулиця на відтинку від площі Слави до Києво-Печерської Лаври залишалася незабудованою.

У 1980-ті роки до вулиці було приєднано Новонаводницьку вулицю. У 1997 році депутатами Київради було проголосоване рішення перейменувати вулицю Січневого повстання, яка мала отримати назву вулиця Івана Мазепи^[5]. Це рішення було прийняте не належним чином і не мало жодних правових наслідків.

Сучасна назва на честь українського гетьмана Івана Мазепи — з 2007 року^[6][7].

У 2010 році більшу частину вулиці від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни (нині — Наводницька площа) було виокремлено під назвою Лаврська вулиця^[8]. Таке рішення було прийняте під тиском депутатів партії регіонів у зв'язку із візитом московського Патріарха Кіріла до Лаври того року.

У 2025 році Фахівці столичної Комісії з найменувань погодили повернення вулиці Лаврській попередньої назви на честь гетьмана Івана Мазепи.^[9]

Пам'ятки архітектури та будівлі, що мають історичну або архітектурну цінність

• № 1 — Микільська брама Київської фортеці (1846–1850)^[10];
• № 3 — «Будинок-літак»
• № 6 — садиба Іпсіланті; 1798;
• № 11 — прибутковий будинок Микільського собору;
• № 13 — Київський палац дітей та юнацтва — пам'ятка архітектури (радянський модернізм) та монументального мистецтва;
• № 18/29 — житловий будинок; початок XX століття;

Будинки № 4/6, 5, 11, 12, 14 споруджені у XIX — 1-й третині XX століття.

• 
  Микільська брама Київської фортеці

Установи та заклади

• № 2 — амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 1, 2 Печерського р-ну;
• № 6-б — посольство Латвійської Республіки;
• № 11 — готель «Салют»;
• № 13 — Київський палац дітей та юнацтва;