Вулиця Ігоря Дашка

Вулиця Ігоря Дашка — вулиця у Личаківському районі Львова, в місцевості Личаків. Сполучає вулиці Личаківську та Пекарську.

Коротка інформація Вулиця Ігоря Дашка Львів, Місцевість ...

Вулиця Ігоря Дашка Львів
Вулиця Ігоря Дашка Вулиця Ігоря Дашка
Місцевість	Личаків
Район	Личаківський
Назва на честь	Ігоря Дашка
Колишні назви
Унтере Глініанер ґассе, Глинянська, Жулінського, Грузинська, Федьковича, Кожедуба, Філатова
австрійського періоду (українською)	Унтере Глініанер ґассе
австрійського періоду (німецькою)	Untere Glinianer Gasse
польського періоду (польською)	Gliniańska, Żulińskiego
радянського періоду (українською)	Жулінського, Грузинська, Федьковича, Кожедуба, Філатова
радянського періоду (російською)	Жулинского, Грузинская, Федьковича, Кожедуба, Филатова
Загальні відомості
Протяжність	204 м
поштові індекси	79008^[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1—3, 5—10, 10а, 11, 11а, 12, 14—16, 18^[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 4, 9, 11 12^[3]
Пам'ятники	пам'ятна табличка Тадеушу Юзефу Жулинському
Медичні заклади	офтальмологічний центр доктора Марти Литвинчук «Погляд»
Поштові відділення	ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)^[1]
Забудова	віденський класицизм^[4]
Комерція	хостел «Seven», салон краси «Чарівність», студія краси «Scissors»
Підприємства	«Міст Експрес», ювелірна майстерня «Dobush jewelry»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Ігоря Дашка у Вікісховищі

Remove ads

Назва

Глинянська Нижча — у 1827—1871 роках.
Глинянська — у 1871—1885 роках.
Жулинського — у 1885—1943 роках, на пошану відомого львівського лікаря, ініціатора впровадження шкільної гігієни та фізкультури, учасника січневого повстання 1863 року Тадеуша Юзефа Жулинського (1839—1885)^[5]^[6].
Зулінські (Шулінські)ґассе — у 1943—липні 1944 року, німці не перейменовували вулицю^[5].
Жулинського — повернено довоєнну назву у липні 1944 року^[7].
Грузинська — у липні—грудні 1944 року^[7].
Федьковича — у 1945—1950 роках, на пошану українського письменника та громадського діяча Юрія Федьковича^[5].
Кожедуба — у 1950—1957 роках, на пошану радянського військового діяча українського походження, льотчика-винищувача, найрезультативнішого аса у авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни, тричі Героя СРСР Івана Кожедуба^[8]^[5].
Академіка Філатова — у 1957—2022 роках, на честь радянського науковця, офтальмолога, хірурга, винахідника, поета, художника, мемуариста Володимира Філатова^[5]^[9].
Ігоря Дашка — сучасна назва від 29 вересня 2022 року, на пошану Ігоря Дашка, українського військовика, підполковника прикордонника Державної прикордонної служби України, учасника російсько-української війни. Героя України (17 квітня 2022, посмертно)^[10].

Remove ads

Забудова

Узагальнити

Перспектива

У забудові вулиці Ігоря Дашка переважає віденський класицизм^[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 1 — триповерхова кам'яниця. Власниками будинку (конскрипційний № 432, 434) у 1935 році були Зофія Вайс та спілка^[11]. Нині на першому поверсі будинку міститься офтальмологічний центр доктора Марти Литвинчук «Погляд».

№ 4 — триповерхова кам'яниця. Власниками будинку (конскрипційний № 430) на початку XX століття були Мечислав та Вікторія Лікендорфи^[12], у 1935 році — Марія Кулик та спілка^[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1401-м^[3]. Нині на першому поверсі будинку міститься відділення міжнародного поштово-логістичного оператора «Міст Експрес» та ювелірна майстерня «Dobush jewelry».

№ 8 — триповерхова кам'яниця. Власником будинку (конскрипційний № 736) у 1935 році була Аделя Маюлик^[11]. На початку XX століття в будинку мешкав професор університету Яна Казимира Юзеф Сємірадзький^[13].

№ 9 — триповерхова кам'яниця, збудована у 1900 році у стилі еклектичного історизму^[14]. З правого боку зберігся трикутний фронтон з дерев'яними кронштейнами^[15]. Власником будинку (конскрипційний № 828) у 1935 році був доктор Валер'ян Сорбенський^[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1402-м^[3].

№ 10 — триповерхова кам'яниця. Власниками будинку (конскрипційний № 568) у 1935 році були Юзефа та Дінора Явець^[11]. Тут у міжвоєнний період мешкав майстер біжутерії Піч^[16]. На будинку збереглася пам'ятна табличка, напис на якій сповіщає, що у цьому будинку мешкав і помер 18 січня 1885 року відомий львівський лікар Тадеуш Юзеф Жулинський, на пошану якого у 1885 році була названа ця вулиця.

№ 11 — триповерхова кам'яниця, збудована у 1910 році у стилі пізньої сецесії. На той час в будинку містилося бюро приватних детективів Віктора Фастнахта, яке мало концесію Ц.К, Галицького намісництва^[14]. Власниками будинку (конскрипційний № 585) у 1935 році були Абраґам та Броня Рісняки^[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 315-м^[3].

№ 11а — триповерхова кам'яниця, споруджена у 1890-х роках на місці давнішого будинку Антонія та Анни Ґологурських (колишня адреса — Глинянська, 11а). У будинку Ґологурських винаймав своє перше львівське помешкання Іван Франко, в якому він мешкав 1875 року під час навчання у першому семестрі у Львівському університеті^[5]^[14]. Власником будинку (конскрипційний № 427) на початку XX століття була Александра Крижановська^[17], у 1935 році — Берта Ґалперн^[11]. Нині на першому поверсі будинку міститься тату барбершоп «Батяри»^[18].

№ 12 — триповерхова кам'яниця. Власниками будинку (конскрипційний № 962) у 1935 році були Станіслав та Емілія Степковичі^[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 316-м^[3].

№ 16, 18 — триповерхові кам'яниці. Власниками будинку (конскрипційні № 665, 666) у 1935 році були відомий львівський поет з кола «Молодої Польщі» Леопольд Стафф та спілка^[11]^[19]. Нині на першому поверсі будинку № 16 міститься салон краси «Чарівність».