Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вулиця В'ячеслава Липинського (Дніпро)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вулиця В'ячеслава Липинського — одна з центральних вулиць міста Дніпро, одна з давніх вулиць центральної міської місцевості — Половиці. Розташована у Шевченківському адміністративному районі Дніпра.
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (грудень 2020) |
Вулиця рівнинна, бере початок від проспекту Яворницького та йде на північний схід, після перехрестя з Центральною вулицею повертає праворуч на схід, перетинає Харківську вулицю й закінчується на Успенській площі й вулиці Шолом-Алейхема. Довжина вулиці — 400 м.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Центральна і релігійна вулиця Половиці (до 1791 року)
Вулиця була основною містобудівною віссю Половиці та її головною суспільною вулицею. На місці будинку № 14 існував православний молитовний будинок Половиці. Він у 1786 року був розширений й освячений у храм ікони Казанської Богоматері після того як зведена стараннями козацької старшини Половиці (Лазар Глоба, Гнат Каплун, Андрій Мандрика, Данило Косолап) у 1781—1783 роках дерев'яна Петропавлівська церква згоріла перед освяченням.[1]
Центральна адміністративна вулиця Катеринославу (1787-1810-ті роки)
Після закладки Преображенського собору імператорами Катериною ІІ і Йосипом ІІ у 1787 році Половиця припиняє своє існування, 1791 року, поруч, на Успенській площі була зведена й освячена тимчасова Казанська церква.
Корінні половчани переселяються на Мандриківку та в Сухачівку. Стару будівлю церкви з цієї ділянки будинку № 14 перенесли 1793 року до Сухачівки, де осіла частина корінних половчан. На звільненому від старого храму місці у мазаних будинках розмістили міське урядування: Міський магістрат Катеринославу, Міська дума Катеринославу, Словесний суд Катеринославу, Сирітський суд Катеринославу, цехові правління Катеринославу і поліція Катеринославу.
Перша міська Дума Катеринославу проіснувала на місці будинку № 14 до 1810-х років.
Караїми на Караїмській вулиці (1810-ті — 1850-ті роки)
На вулиці, а також на сусідніх (караїмська кенаса зведена на перехресті Залізної (Європейської) і Центральної), переселилася з Криму заможна караїмська громада з понад 40 родинами, тому вулиця отримала назву Караїмської (одна з них — родина Джигіт володіла тютюновою фабрикою на вулиці Магдебурзького права).[2]
Активно Караїмська вулиця забудовувалася у 1800—1830 роки.
У 1820 році у найкращому в місті заїжджому дворі купця Тихо(но)ва, що розташовувався на місці сучасного будинку № 4 (1976 року тут розміщена меморіальна дошка), зупинявся російський поет Олександр Пушкін.
Торгова вулиця (1850-ті — 1938 роки)
У другій половині 19 сторіччя Караїмська вулиця стає відомою як Торгова, бо перетворюється з громадського центру на торговий, стаючи продовженням міського центру торгівлі — Троїцької площі (тепер площі Героїв Майдану). Тут розмістилися 2 галантерейні магазини Берлявського, 6 капелюшкових магазинів Ландау, по одному магазину Вітліна: ювелірний, шпалер, рам, оптики, а також магазини парасольок, вина, булочний, оптики, книг і паперу та інші. Серед майстерень тут зосередилися кравецькі, багетні і палітурні. Також тут діяла «Вегетаріанська» їдальня, готель «Континенталь», мебльовані номери «Лісабон» і нічліг «Англія». У 1870—1900 роках вулиця була забудована красивими цегляними 2- 3-поверховими садибами. Центральність цієї вулиці підкреслює прокладення трамвайної колії «Вокзал-Йорданська» у 1897 році. На Успенській площі трамвай повертав ліворуч на сучасну вулицю Коцюбинського до Дніпра.
Вулиця Ширшова (1938—2016 роки)
1938 року Торгова вулиця перейменована на честь уродженця Чечелівки, полярного дослідника-гідробіолога, першого Героя Радянського Союзу в Дніпропетровській області Петра Ширшова (1905—1953), який брав участь в експедиції пароплаву «Челюскін» (1933—1934) і в експедиції на Північний полюс у 1937—1938 роках, заміряв вперше глибину Північного Льодового океану, міністр морського флоту СРСР у 1942—1948 роках. Трамвайну колію було демонтовано 1966 року до будівництва Нового мосту.
Вулиця Липинського (з 2016 року)
У 2016 році за законом про декомунізацію вулиці надали ім'я ідеолога українського державотворення В'ячеслава Липинського (1882—1931).
Remove ads
Будівлі
- № 4 — у заїжджому дворі Тихова, що не зберігся зупинявся російський поет Олександр Пушкін; 1976 року тут була відкрита меморіальна дошка;
- № 14 — до 1810-х років тут перебувала Міська Дума Катеринослава; сучасна будівля зведена у 1830-1840-х роках; у 1910 році місто отримує маєток у спадок від Євдокії Іванівни вдови купця І. Пчолкіна й шляхтича С. Ставровського; за заповітом місто передає маєток доброчинному товариству для облаштування тут дитячого притулку «спадкового почесного громадянина Івана Прокоповича Пчолкіна» й дешевої їдальні; 1920 року доброчинні товариства, притулки і богадільні були закриті більшовиками; тут відкрилася фабрично-заводське училище № 8 для підготовки токарів, слюсарів і фрезувальників; у 1960-х роках тут відкрилося СПТУ № 5, що діяло до початку 1990-х років; будинок перебуває у державній власності;
Remove ads
Світлини
Будинок XIX століття на розі вулиць В'ячеслава Липинського, 6 і Харківської, 5
На місці цього сучасного будинку №4 існував постоялий двір Тихова, де у 1820 році перебував Олександр Пушкін
,_Дніпропетрвоськ.jpg)
Перехресні вулиці
Джерела
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads