Громадянська вулиця (Харків)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Громадянська вулиця.

Громадянська вулиця — вулиця в центрі міста Харкова, розташована в Київському адміністративному районі. Починається від вулиці Григорія Сковороди і йде на південний схід униз за рельєфом до Харківської набережної. На початку Громадянської вулиці з парного боку побудований ТРЦ «Нікольський», який займає цілий квартал від вулиці Григорія Сковороди до Слюсарного провулка. Від Слюсарного провулка до Харківської набережної рух на Громадянській вулиці односторонній.

Громадянська вулиця Харків
Вигляд Громадянської вулиці зі сторони Слюсарного провулка Вигляд Громадянської вулиці зі сторони Слюсарного провулка
Місцевість	Центр
Район	Київський
Колишні назви
Мала Міщанська та Велика Міщанська (до 1840), Міщанська (до 1922)
Загальні відомості
Протяжність	460 м
Координати початку	49°59′32.3″ пн. ш. 36°14′02.4″ сх. д.
Координати кінця	49°59′27.3″ пн. ш. 36°14′23.6″ сх. д.
поштові індекси	61057
Транспорт
Найближчі станції метро	«Історичний музей», 270 м «Майдан Конституції», 160 м
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 1 до № 30
Архітектурні пам'ятки	№ 25, 30
Навчальні заклади	Харківський коледж текстилю та дизайну, Технологічний ліцей № 9
Забудова	багатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Громадянська вулиця у Вікісховищі

Історія і назва

На мапі Харкова 1804 року вже показана Міщанська вулиця. Таку назву носила Громадянська вулиця в XIX столітті. Забудова була переважно одноповерхова, будинки дерев'яні або мазанки під солом'яною стріхою. До 1840-х років вона ділилася на Малу Міщанську та Велику Міщанську^[1].

В другій половині XIX століття на вулиці з'явились невеликі промислові підприємства та кам'яні будинки. У 1902 році біля набережної звели будівлю Малого театру за проєктом архітектора Ю. С. Цауне. У 1941 році цей будинок був зруйнований при бомбардуванні Харкова.

У 1922 році Міщанській вулиці дали сучасну назву — Громадянська^[2].

Будинки

• Будинок № 1 — Колишня фабрична будівля мануфактурного товариства. Кінець XIX століття.
• Будинок № 9 — П'ятиповерхова адміністративно-виробнича будівля, в якій раніше розміщувався художньо-виробничий комбінат, а зараз орендують приміщення різні організації, в тому числі Харківське відділення Національної спілки художників України.
• Будинок № 11/13 — Колишній будинок промисловця Пейсаха Бураса, який мешкав тут зі своєю сім'єю. Архітектор Г. Я. Стрижевський, 1873 рік. В 1916 році, по смерті П. Я. Бураса, будинок був переданий його спадкоємцями єврейській громаді. Надбудований у 2013 році^[3].
• Будинок № 19 — Ця адреса має складну історію. Тут у XIX столітті була зведена перша в Харкові синагога, яка називалася Солдатською або Міщанською. У грудні 1941 року, на початку німецької окупації Харкова, загарбники здійснили злочин — у синагозі замкнули близько 400 старих людей, дітей, інвалідів. Вони загинули від голоду й холоду. Це сталося одночасно зі знищенням єврейського і циганського населення в Дробицькому Яру. По закінченню війни на руїнах синагоги звели промислові будівлі заводу «Електротерм», а після 2015 року — адміністративну будівлю. 14 грудня 1999 року на фасаді будинку було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про загибель 400 євреїв^[4].
• Будинок № 22/26 — Колишня школа, нині Харківський технологічний ліцей № 9^[5].
• Будинок № 25 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 7056-Ха^[6]. Кінець XIX століття, архітектор невідомий. У 1910 році архітектор О. М. Гінзбург провів реконструкцію будинку. Колишня фабрика косметики й парфумерії Гофмана й Деуеля.
• Будинок № 30 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 7057-Ха^[6]. Житловий будинок, початок XX століття, архітектор невідомий.

Галерея

• 
  Будинок № 11/13
• 
  Будинок № 19
• 
  Меморіальна дошка на будинку № 19
• 
  Будинок № 25. Ліворуч іде Громадянська вулиця, праворуч — Харківська набережна
• 
  Вхід до будинку № 25. 2009 рік. Барельєфи входу знищені під час ремонту 2012 року
• 
  Будинок № 30