Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вулиця Леонтовича (Одеса)
вулиця в Одесі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ву́лиця Леонтовича — одна із вулиць Одеси. Бере початок від перетину із Успенською вулицею і закінчується перетином із Італійським бульваром і початком Французького бульвару.
1.7.1827 (ст. ст.) була відкрита друга межа Порто-франко, яка уявляла собою земляний вал, що огинав центральну частину міста півколом від Херсонської вулиці (нині Пастера) до узбережжя біля Нової фортеці (нині територія парку ім. Т.Г. Шевченка)[1]. Після ліквідації межі Порто-франко на місці валу була утворена Старопортофранківська вулиця. У 1897 році Старопотофранківська вулиця була розподілена на дві частини № 1 та № 2[2].
18.4.1901 року Старопортофранківську вулицю було розділено на чотири частини: власне Старопортофранківську (від Херсонського узвозу до Преображенської, Італійський бульвар (від Земської до Юнкерського училища), Бєлінського (від Юнкерського училища до Олександрівського парку і Лідерсівський бульвар (від вул. Бєлінського до Ланжерону). Вірізок вулиці у приморській частині міста між Успенською вулицею та Італійським бульваром назвали в честь відомого поета і літературного критика Віссаріона Бєлінського. Існує згадка про те, що вже у 1890 році даний відрізок мав назву Стурдзівська вулиця, в честь засновника богодільні, мецената Олександра Стурдзи[3]. Однак у адресних довідниках 1899—1904 років[4], а також на картах[5] відрізок позначений як Старопортофранківська вулиця.
Під назвою «Бєлінського» вулиця проіснувала до 19 травня 2016 року, коли її назву було змінено на честь українського композитора Миколи Леонтовича.[6]
Remove ads
Галерея
Початок вулиці - на розі із вулицею Успенською
Історична будівля Стурдзівської богодільні
Вигляд на Скорбутну церкву і меморіал Голодомору
Перетин із вулицею Великою Арнаутською і пров. Джевецького
Кінець вулиці - перехрестя із Італійським і Французьким бульварами.
.jpg)
Посилання
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads