Вулиця Митрополита Липківського (Львів)

Вулиця Митрополита Липківського — вулиця в Личаківському районі міста Львова^[4][5], у місцевості Старе Знесіння. Пролягає від підніжжя Змієвої гори до вулиці Заклинських. На своєму початку сполучається сходам з вулицею Олекси Довбуша. Прилучається вулиця Качали^[6][7].

Вулиця Митрополита Липківського Львів
Місцевість	Старе Знесіння
Район	Личаківський
Назва на честь	Василя (Липківського)
Колишні назви
Знесіння, Яблоновського, Гелянки, Мусоргського
польського періоду (польською)	Zniesienie, Jabłonowskiego, Helanki
радянського періоду (українською)	Мусоргського
Загальні відомості
Протяжність	600 м
Координати початку	49°50′45″ пн. ш. 24°02′53.2″ сх. д.
Координати кінця	49°51′01.6″ пн. ш. 24°03′06.6″ сх. д.
поштові індекси	79024[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	ґрунт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1—45[2]
Медичні заклади	Наркологічний центр «Добро»
Поштові відділення	ВПЗ № 24 (вул. Хмельницького, 145)[1]
Забудова	садибна малоповерхова 1930-х—2000-х років[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r7513516
Мапа

Історія

Вулиця виникла не пізніше XVIII століття у складі селища Знесіння. у 1916 році зафіксовано її назву — Знесіння^[8]. Не пізніше 1931 року отримала назву вулиця Яблоновського, на честь польського військового діяча XVII століття Станіслава Яблоновського^[3]. До приєднання у 1931 році селища Знесіння до Львова вулиця слугувала межею між містом і селищем^[9].

У 1933 році перейменована на вулицю Гелянки. З початком радянської окупації перейменована на вулицю Мусоргського, на честь російського композитора Модеста Мусоргського. Сучасну назву вулиця отримала у 1993 році, на пошану українського церковного діяча, митрополита Василя Липківського^[10].

Забудова

Вулиця слабко забудована, переважають приватні садиби 1930-х—2000-х років^[3]. Є кілька кам'яниць: будинок № 14 — двоповерховий з мансардою в швейцарському стилі, зведений на початку XX століття і оздоблений у стилі сецесії, двоповерховий нетинькований будинок № 20 зведений у стилі історизму з червоної та вохристої цегли, вілла під № 21 зведена 1920 року у дворковому стилі^[9]. Під № 34 розташований наркологічний центр «Добро». Зберігся дерев'яний будинок (№ 44)^[3].