Вулиця Семена Антонця (Полтава)

Ву́лиця Семена Антонця — одна із вулиць Полтави, знаходиться в історичній місцевості Колонія у Київському районі. Пролягає від вулиці Театральної до вулиці Лугової, утворюючи перехрестя з провулком Шкільним та вулицею Олександра Лютого. До вулиці Семена Антонця прилучаються вулиці Ярослава Мудрого, Кірхова та проїзд Хімічний, а також 2-й Прорізний провулок. Сучасна протяжність близько 1500 м. (у 1951 році до вулиці приєднали колишню самостійну вулицю Новофабрикантську, яка йшла вниз до Здихального яру).

Вулиця Семена Антонця Полтава
Вигляд на вул. Семена Антонця Вигляд на вул. Семена Антонця
Місцевість	Колонія
Район	Київський район
Назва на честь	Семена Антонця
Колишні назви
Фабрикантська, Нижньо-Фабрикантська, Балакіна
Загальні відомості
Протяжність	1500
поштові індекси	36003[1]
Транспорт
Автобуси	№ 42[2]
Маршрутні таксі	№ 30[2]
Зупинки громадського транспорту	«Пров. Шкільний», «Вул. Семена Антонця»[2]
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1—111[3]
Навчальні заклади	Полтавська гімназія № 7 імені Т. Г. Шевченка
Медичні заклади	соціально-реабілітаційний центр «Довіра», медичний центр «Здорова родина»
Поштові відділення	ВПЗ № 3 (вул. Сковороди, 1/3)[1]
Забудова	багатоповерхова, садибна
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Семена Антонця у Вікісховищі

Історія

Вулицю прокладено на початку XIX століття згідно з планами Полтави 1803–1804 років, за якими була розпланована територія між Чамариним і Бойковим ярами для домоволодінь, які переносилися в зв'язку з перебудовою центру міста. З 1880-х років мала назву вул. Фабрикантська. Назву одержала від фабрик-майстерень німців-ремісників запрошених за часів Олексія Куракіна, для яких було споруджено близько 50 дерев'яних будинків (не збереглися). На початку вулиці у 1810 році зведено перший стаціонарний театр, споруджено будинок провіантських складів. У 1832 році відкрито дерев'яну лютеранську Петропавлівську кірху, яка діяла тут до 1885 року (орієнтовно розташовувалася там, де зараз будинок № 67), в кінці вулиці ще з 1802 року працював цегельний завод. Вулицю реконструйовано у 1960–1980-х роках. Забудована багатоповерховими та індивідуальними житловими будинками.

11 серпня 1944 року вулиця була названа на честь Василя Балакіна, радянського військовика, полковника, заступника командувача артилерією Степового фронту по політичній частині^[4]. Під час декомунізації та дерусифікації назв топонімів Полтави, вулицю Балакіна 15 вересня 2023 року перейменували на честь українського аграрія, інноватора сільського господарства, Героя України, Заслуженого працівника сільського господарства Української РСР Семена Антонця^[5][6].

Забудова

• № 7 — будівля Полтавської гімназії № 7 імені Т. Г. Шевченка.
• № 20 — будується ЖК «Видовий».
• № 24 — одноповерховий житловий будинок початку XX століття. Тут тривалий час розташовувався дитячий садок. Протягом 2012—2023 років будинок перебував у занедбаному стані та потребував ремонту. У вересні 2023 року на засіданні постійної комісії з питань комунальної власності, депутати підтримали передачу будівлі в оренду на 25 років благодійній організації «Благодійний фонд „Карітас Полтава“»^[7]. Від 6 листопада 2024 року тут запрацювали соціально-реабілітаційний центр «Довіра» для осіб старшого віку та внутрішньо переміщених осіб, а також медичний центр «Здорова родина» БФ «Карітас Полтава». Ці заклади створені на базі раніше аварійного приміщення та повністю відновлені завдяки фінансової підтримки Карітас Люксембург та Карітас Австрія^[8].

• Світлини вуличної забудови
• 
  Вигляд на вул. Семена Антонця
• 
  Анотаційна таблиця
• 
  Будівля Полтавської гімназії № 7 імені Т. Г. Шевченка
  (вул. Семена Антонця, 2)
• 
  Будинок
  (вул. Семена Антонця, 10)
• 
  Будинок
  (вул. Семена Антонця, 26)