Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Дерусифікація в Україні

процес деколонізація в Україні З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Дерусифікація в Україні
Remove ads

Дерусифікація в Україні — процес позбавлення від наслідків колоніального минулого, який розпочався в часи розпаду Російської імперії, але був перерваний, частково відбувся під час проведення політики коренізації, але був знову перерваний й врешті відновився лише після розпаду СРСР та стихійно активізувався під час ленінопаду в період Євромайдану й подальшого системного процесу декомунізації. Основним поштовхом до пожвавлення процесу також стала російська збройна агресія 2014 року.

Коротка інформація Дерусифікація в Україні, Час ...

Процес відбувається в перейменуванні топонімів, названих на честь російських державних та культурних діячів, або таких, що є росіянізмами, чи таких, що відображають російський світогляд або пов'язані з Росією. Також частиною процесу є демонтаж об'єктів колоніального минулого (таблички, покажчики, пам'ятники, бюсти, панно тощо)[1].

21 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», яка активно розпочалася в Україні з початку широкомасштабного вторгнення.[2] 21 квітня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про деколонізацію.[3]

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Зміна графіті в Києві з російського на український правопис.

Процес в сучасній Україні розпочався з розпадом СРСР,[4][5][6] але оскільки питання декомунізації виявилося набагато більшою проблемою, дерусифікації приділялося порівняно мало уваги. Обидва процеси спочатку відбувалися переважно стихійно. Системні зрушення, зокрема у питанні декомунізації, не дивлячись на тимчасову заборону Комуністичної партії України в 1991—1993 роках,[7][8] почалися лише після перемоги Революції гідності та засудження комунізму на державному рівні в 2015 році. Оскільки процес декомунізації в Україні досяг значного прогресу до 2022 року, після початку російського вторгнення в Україну 2022 року намітився певний прогрес і у питанні дерусифікації.

На тлі російського вторгнення в Україну у 2022 році в Україні активізувалися процеси дерусифікації. У містах і селах зносили радянсько-російські пам'ятники[9]. Під дерусифікацію підпадали також і назви вулиць, пов'язані з Росією. Зміни відбулися у Львові, Дніпрі,[10] Києві[11] та Харкові. В свою чергу, Івано-Франківськ став першим містом в Україні, яке повністю звільнилося від російських топонімів[12].

21 квітня 2022 року секретар РНБО України Олексій Данілов заявив, що тотальна дерусифікація бізнесу, політики та багатьох сфер українського життя неминуча: «у нас тут не залишиться нічого російського»[13].

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважав, що дерусифікація України відбудеться природним шляхом[14]. Проте 26 грудня 2022 року Олександр Ткаченко заявив, що «час прощатися з символами російсько-імперської, радянської ідеології назавжди». Також він зазначив, що уряд України схвалив проєкт документу "Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини»: існуватимуть правові підстави для вилучення пам'яток культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології[15].

21 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» 7253, який надав процесам деколонізації, що тривають в Україні з початку широкомасштабного вторгнення, легітимні рамки та визначив дієві механізми. Закон про деколонізацію визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє її пропаганду та символи та визначає — що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх із публічного простору.[2]

21 квітня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон про деколонізацію.[3]

Remove ads

Хронологія подій

Узагальнити
Перспектива

2014

2016

  • 4 лютого 2016 року Верховна Рада України розпочала активну декомунізаційну та дерусифікаційну політику, прийнявши Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів», якою, зокрема, перейменовано низку населених пунктів, названих на честь російських державних діячів[17]:
    • У Донецькій області:
      • селище Горького Кіровської селищної ради Дзержинської міської ради на селище Дачне
    • У Чернігівській області:
      • село Горького Олексинської сільської ради Срібнянського району на село Антішки
  • 17 жовтня 2016 року міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час апаратної наради поставив перед підлеглими завдання, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та інші українські аеропорти мають позбутися російської мови та комуністичних назв[18].
  • 14 грудня 2016 року Постійна комісія Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики погодила із зауваженнями проєкт рішення «Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві», якою пропонується уточнити назви двох вулиць та провулку. Зміни стосуються лише написання власних назв[19].

2017

  • 23 травня 2017 року в газеті «Хрещатик» опубліковано ухвалені Київською міською радою «Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві», відтак вони набули чинності. Відтоді вся реклама в столиці має бути українською мовою[20].
  • 1 липня 2017 року Чернівецька міська рада перейменувала вулицю Московської Олімпіади на вулицю Січових стрільців[21].
  • 26 липня 2017 року Слов'янська міська рада позбавила звання «Почесного громадянина» російського співака та політика Йосипа Кобзона[22].
  • 5 жовтня 2017 року Київська міська рада ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» й встановила, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова[23].
  • 25 жовтня 2017 року постійна комісія Київради з питань культури підтримала уточнення назви деяких провулків та вулиць в столиці з метою їх дерусифікації[24].
  • 31 жовтня 2017 року в селі Руська Лозова Харківської області було знищено пам'ятний знак на честь «Возз'єднання України з Росією»[25][неавторитетне джерело].
  • 2 листопада 2017 року Житомирська обласна рада ухвалила рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. У рішенні «Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області»[26] рекомендується у роботі, діловодстві і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності використовувати державну мову — українську. Окрім того, українською мовою мають бути рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо-, фото-, відеорекламної продукції, цінники на товари[27].
  • 9 листопада 2017 року в Рівному почали розгляд перейменування вулиць з російськомовними назвами[28].
  • 15 листопада 2017 року у відповідь на інсинуації про буцімто продаж Українського культурного центру в Москві група депутатів Верховної Ради виступила з ініціативою закрити в Україні російські культурні центри, які зокрема використовуються для забезпечення легального прикриття діяльності російських спецслужб, підривної діяльності[29].
  • 12 грудня 2017 року Черкаська міська рада ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси», відповідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста[30].
  • 14 грудня 2017 року Київська обласна рада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького на Переяслав[31].

2018

  • 15 лютого 2018 року сесія Кропивницької міської ради ухвалила проєкт рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики». Рішення передбачає, що на території міста всі назви установ, підприємств, організацій, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення мають бути лише українською мовою. Орім того, у всіх закладах сфери громадського харчування обов'язковою повинна бути наявність меню державною мовою, яке першочергово зобов'язані пропонувати відвідувачам. А персонал насамперед має спілкуватися з клієнтами українською й переходити на іншу мову виключно на прохання споживачів[32].
  • 16 лютого 2018 року Львівська міська рада підтримала ухвалу «Про регулювання мови обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі та здійснення інформування про товари та послуги у м. Львові», яка рекомендує закладам харчування та обслуговування надавати послуги українською, а також англійською мовами. Документом також зобов'язується усі вивіски, плакати, афіші, повідомлення та цінники у Львові виконувати виключно державною мовою[33].
  • 22 лютого 2018 року Київська міська рада підтримала уточнення назв вулиць і провулків Києва.

За словами Максима Кобєлєва, активіста ініціативи «Дріжджі», уточнення назв Кріпосного провулку (Фортечний провулок, від Новопечерської фортеці) та Стрілкової вулиці (Стрілецька вже є, на Бахмутську)[34] було відхилено ще на попередніх етапах процедури через те, що їхнє перейменування не підтримали кияни під час громадських обговорень[35].

  • 22 лютого Київська міська рада перейменувала Московський міст на Північний міст[36].
  • 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України виніс рішення щодо неконституційності Закон України «Про засади державної мовної політики», чим фактично його скасував[37].
  • 12 квітня 2018 року Миколаївська обласна рада провалила голосування щодо скасування статусу російської мови, як регіональної, наданого у відповідності до скасованого Закону Колесніченка-Ківалова, який втратив чинність, рішенням від 7 вересня 2012 року. За це питання проголосували 23 депутати замість 33 необхідних, 19 депутатів, присутніх на сесії, взагалі не голосували[38].
  • 12 квітня Кременчуцька міська рада ухвалила рішення «Про мову обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі у м. Кременчуці»[39].
  • 25 квітня 2018 року Одеська міська рада провалила проєкти рішення, яким передбачалося внесення змін до її Регламенту, прийнятого у 2015 році на виконання норм «мовного закону» Ківалова — Колесніченка[40].
  • 4 травня 2018 року Генічеська районна рада Херсонської області скасувала своє рішення про визнання російської мови регіональною на території району[41].
  • 31 травня 2018 року Президент України Петро Порошенко під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018—2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури. Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо[42][43].
  • 14 червня 2018 року міський голова Володимир-Волинського підтримав ідею повернути початкову назву населеного пункту Володимир. Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто офіційно перейменоване на Володимир-Волинський, аби відрізнити його від російського Владимира-на-Клязьмі[44].
  • 18 червня 2018 року стало відомо, що на новий 2018—2019 навчальний рік відкриття перших класів для навчання мовами нацменшин (зокрема російською) не заплановане у Луцьку та Волинській області через відсутність запитів батьків[45].
  • 2 липня 2018 року у місті Золочеві, як повідомляється на сайті Нацполіції у Львівській області, руйнування пам'ятника російському письменнику Олександру Пушкіну відбулося внаслідок природних причин — старіння та несприятливої погоди[46][47][48].
  • 27 липня 2018 року у Києві було знищено пам'ятний камінь на честь Московського патріарха Кирила (в миру — Володимира Гундяєва)[49][неавторитетне джерело].
  • 31 липня 2018 року Миколаївським окружним адміністративним судом задоволено позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та не чинним рішення Миколаївської обласної ради від 07.09.2012 № 4 «Про реалізацію вимог Закону України „Про засади державної мовної політики“ у Миколаївській області»[50][51].
  • У вересні 2018 року прокуратура Донеччини звернулася з вимогою скасувати рішення обласної ради, яким російську мову на території області визнано регіональною. Також зазначається, що з метою скасування незаконних рішень територіальних рад, прийнятих з зазначених питань, Волноваською, Костянтинівською, Слов'янською та Краматорською місцевими прокуратурами пред'явлено 6 позовних заяи, які були спрямовані до суду[52].
  • 4 жовтня 2018 року 261 депутат Верховної Ради України проголосував за законопроєкт «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 5670-д у першому читанні[53]. Підготовка законопроєкту до другого читання тривала майже чотири місяця. За цей час комітет Верховної Ради України з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок, які надійшли від народних депутатів. Документом пропонувалося, зокрема, створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови.
  • 19 жовтня Херсонська міська рада скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови[54].
  • 6 грудня 2018 року Київська міська рада перейменувала Новоросійську площу на Чернігівську, а також вулицю Толстого на вулицю Володимира Беца[55].
  • 6 грудня депутати Харківської обласної ради проголосували за скасування рішення про призначення російській мові регіонального статусу. Текст рішення облради розміщено в базі документів під № 883-7 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень обласної ради від 6 грудня 2018 року»[56][57][58].
  • 14 грудня 2018 року депутати Херсонської обласної ради проголосували за позбавлення російської мови статусу регіональної. На підтримку відповідного рішення проголосували 45 депутатів. Під час голосування в сесійній залі були присутні 49 депутатів[59].

2019

2020

2021

2022

2023

17 березня 2023 року Запорізька міська рада перейменувала парк у Хортицькому районі та дві вулиці.[133] 3 травня 2023 року в Одесі було перейменовано два міські райони: Малиновський та Суворовський на Хаджибейський та Пересипський.[134] Також було перейменовано низку вулиць.

10 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток культурної спадщини національного значення пам'ятників російському письменнику Олександру Пушкіну, більшовицькому ватажку Миколі Щорсу, а також іншим російським та радянським діячам. Відповідна постанова ініційована та розроблена Міністерством культури та інформаційної політики України[135]. 15 листопада пам'ятник Олександру Пушкіну в місті Київ було демонтовано[136].

2024

У березні члени парламентського комітету з питань місцевого самоврядування схвалили нові топоніми для 109 населених пунктів в Україні.[137]

18 вересня 2024 року Верховна Рада України не змогла ухвалити перейменування 333 населених пунктів, які мають російське та радянське походження.[138] Наступного дня, Верховна Рада ухвалила перейменування 327 населених пунктів, зокрема: Новомосковськ на Самар, Червоноград на Шептицький, Красноград на Берестин, Сєвєродонецьк на Сіверськодонецьк тощо. Міста Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове, Первомайськ будуть розглядатись окремо.[139]

9 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила перейменування міст Южне та Южноукраїнськ, вони були перейменовані на Південне та Південноукраїнськ відповідно[140][141].

Remove ads

Спроби повернення колоніальних назв та інший спротив дерусифікації

Топоніми, що підлягають перейменуванню

Узагальнити
Перспектива

Перелік топонімів, які не відповідають нормам української мови, затверджений Рішенням № 230 Національної комісії зі стандартів державної мови від 22 червня 2023 року[145][146] та Рішенням № 231 для Автономної Республіки Крим від 27 червня 2023 року.[147]

Також перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики було складено УІНП.[148] До переліку поки що не увійшли населені пункти, які розташовані на тимчасово окупованій території України. Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. Упродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.

Мовні

Ідеологічні

Вулиці, провулки, проспекти, площі

Remove ads

Підтримка

За повну дерусифікацію в Україні виступали:

Remove ads

Динаміка

Показник української мови на українському телебаченні

Більше інформації Рік ...

Показник української мови на українському радіо

Більше інформації Рік ...

Показник шкіл в Україні з українською мовою викладання[161][162]

Більше інформації Рік, З 2020 ...
Remove ads

Русифікаційні історичні міфи

Узагальнити
Перспектива

Дерусифікацією є також боротьба з локальними русифікаційними історичними міфами — міфами, метою яких є так зване «обґрунтування» русифікації українських міст. До таких російських локальних історичних міфів зокрема відносяться такі міфи як «Київ завжди розмовляв російською», «Одеса — Південна Пальміра» («Північною Пальмірою» у Російській імперії називали Санкт-Петербург) тощо[164].

Пам'ятники

Демонтовані

Релігія

Remove ads

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads