Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Вулиця Соборності (Полтава)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Вулиця Соборності — одна з головних вулиць Полтави, у Київському та Шевченківському районах міста. Пролягає від Соборної площі до Київської площі. До вулиці Соборності прилучаються вулиці: Решетилівська, Тролейбусна, Нечуя-Левицького, Симона Петлюри, Миколи Духова, Української Повстанської Армії, Сінна, Дмитра Коряка, Ляхова, В'ячеслава Чорновола, 1100-річчя Полтави, В'ячеслава Чорновола, Театральна, Монастирська, Котляревського, Гоголя — Стрітенська, Конституції (двічі), Воскресенський узвіз, Спаська та майдан Незалежності (двічі).
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива


Вулиця була прокладена у другій половині XVIII століття від Успенського собору у напрямку Київських воріт Полтавської фортеці. Первісна назва вулиця Успенська[4]. Наприкінці XVIII століття була пробита далі через передмістя і названа Пробивною. Першою впорядкована й забудована. На планах міста кінця XVIII — початку XIX століття позначена як вулиця Мостова. На початку XIX століття дістала назву вулиця Олександрівська, пролягала від Соборної до Круглої площі. Далі починалася Кременчуцька поштова дорога, відтинок якої до сучасної Київської площі на початку XX століття мала назву вулиця Куракінська. 1913 року на честь 300-річчя дому Романових гімназистами вздовж неї було закладено Каштанову алею. 1922 року вулиці Олександрівську і Куракінську перейменовано на вулицю Жовтневу. У повоєнні роки частина від Соборної площі до Жовтневого парку мала назву вулиця Сталіна. У 1961 році повернено назву Жовтнева[5]. Сучасна назва вулиця Соборності — на честь ідеї про соборність українських земель в Українській Самостійній Соборній Державі, з 2016 року.
Вулиця Соборності — пам'ятка містобудування XIX століття доби класицизму. Забудована за принципом лінійно-осьової перспективи. Головним композиційним акцентом став ансамбль Круглої площі, на якій у 1811 році було відкрито монумент Слави. Численні площі (сучасні Конституції, Театральна, Незалежності, Київська) закріпляли головну вісь загальноміського центру.
Уздовж вулиці Соборності стояли Воскресенська церква, Спаська церква, Стрітенська церква, Троїцька церква, будинок Дворянського і Селянського банку, будинок Державного банку, «Грандъ Отель», будинок Таранушенка та інші громадські й приватні споруди. Великого значення було надано озелененню: Олександрівський парк і Романовська алея.
Remove ads
Будівлі та заклади
Узагальнити
Перспектива
Вулиця Соборності — адміністративний, культурний і торговий центр міста. На ній розташовані[5]:
- Виконком міської Ради народних депутатів (№ 36, колишній будинок Полтавських губернських державних установ).
- Апеляційний суд Полтавської області.
- Полтавська обласна рада профспілок (№ 37, колишній будинок Полтавського генерал-губернатора).
- Управління по боротьбі з організованою злочинністю у МВС України в Полтавській області (№ 38; у 1931—1932 роках тут містилася Центральна Всеукраїнська школа пілотів ТСОАВІАХІМу) та інші обласні та міські адміністративні установи.
- Колишнє Полтавське вище зенітне ракетне командне училище імені генерала армії М. Ф. Ватутіна (№ 42; у 1840—1919 роках — Петровський Полтавський кадетський корпус; У 1920—1922 роках — Полтавські піхотні курси).
Знаходяться:
- Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка (№ 11).
- Готель «Театральний» (№ 19).
- Центральний універмаг (№ 28/3).
- Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя (№ 23).
- Житловий будинок (№ 29; колишній будинок «Гранд-готелю»)[6].
- Кінотеатр імені І. П. Котляревського (№ 31; колишній будинок Дворянського зібрання)[7].
- Готель «Київ» (№ 49).
- Палац дозвілля «Листопад» (№ 58; колишній кінотеатр «Полтава»)[8].
- Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського (№ 64-ж).
- Полтавський обласний центр естетичного виховання учнівської молоді (№ 67).
Remove ads
Пішохідна зона
Частина вулиці від Корпусного саду до театру імені М. В. Гоголя є пішохідною зоною.
- Пішохідна частина вулиці Соборності
Пам'ятки історії та архітектури
Державний реєстр національного культурного надбання:
| Зображення | Дошка | Найменування пам'ятки | Датування | Місцезнаходження | Охоронний № та № у комплексі |
| Спаська церква (зміш.) | 1705,1811, 1845 роки | вул. Соборності, 10 | 578 / 0 | ||
| Будинок Таранушенка (мур.) | 1838 | вул. Соборності, 14 | 1472 / 0 | ||
| Будинок дворянського зібрання (мур.) | 1810 | вул. Соборності, 31 | 577 / 6 | ||
| Малоросійський поштамт (мур.) | 1869 | вул. Соборності, 35 | 577 / 2 | ||
| Державні установи (мур.) | 1810 | вул. Соборності, 36 | 577 / 3 | ||
| Будинок генерал-губернатора (мур.) | 1810 | вул. Соборності, 37 | 577 / 4 | ||
| Старогубернаторський будинок (мур.) | 1811 | вул. Соборності, 38 | 577 / 7 | ||
| Російський селянський банк (мур.) | 1906-1909 роки | вул. Соборності, 39 | 1473 / 0 | ||
| Віцегубернаторський будинок (мур.) | 1811 | вул. Соборності, 40 | 577 / 8 | ||
| Кадетський корпус (мур.) | 1840 | вул. Соборності, 42 | 577 / 5 | ||
Remove ads
Пам'ятники
У 2013 році, за ініціативи міської влади та ветеранських організацій погруддя Миколі Ватутіну перенесли з території колишнього Полтавського військового інституту зв'язку й встановили на розі вулиць Ватутіна (нинішня вулиця Української Повстанської Армії) та Соборності. Участь в урочистому відкритті брав колишній мер Полтави Олександр Мамай. Символічно, що пам'ятник Ватутіну встановили на однойменній вулиці[9], яку 19 травня 2023 року Полтавська міська рада перейменувала на честь Української повстанської армії[10]. 27 липня 2023 року погруддя Миколі Ватутіну демонтували остаточно[11].
Remove ads
Меморіальні та анотаційні таблиці
Узагальнити
Перспектива
У 1968 році на фасаді будинку по вулиці Соборності, 42 (колишні Петровський кадетський корпус та Полтавське вище зенітне ракетне командне училище імені генерала армії М. Ф. Ватутіна) встановлена мармурова таблиця, де на початку 20-х років XX століття містилися Полтавські піхотні курси, на яких у 1920—1922 роках навчався Микола Ватутін (1901—1944) — радянський військовій діяч, генерал армії, Герой Радянського Союзу[12]. 9 червня 2023 року меморіальну таблицю Ватутіну демонтовано. У 1970 році встановлена гранітна таблиця на фасаді будинку виконкому Полтавської міської Ради народних депутатів (вулиця Соборності, 36, колишній Будинок губернських державних установ) на згадку про обрання Володимира Ілліча Леніна почесним головою Полтавської міської Ради робітничих і червоноармійських депутатів 14 березня 1920 року. У 1977 році на фасаді Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка встановлена гранітна таблиця Федору Попадичу (1877—1943), українському хоровому диригенту, композитору та педагогу.
| Зображення | Кому присвячено | Адреса | Дата встановлення | Дата демонтажу |
| Тарасові Бобаничу (учаснику російсько-української війни, Герою України) | вул. Соборності, 5 | 28 листопада 2022 | ||
| Івану Паскевичу | вул. Соборності, 8 | 17 травня 2012 | 27 липня 2022 | |
| Дмитру Ахшарумову (засновнику музичного училища) | вул. Соборності, 11 | |||
| Попадичу Федору Миколайовичу, граніт (1,7×0,2 м) | 1977 | |||
| Володимиру Кабачку, граніт | 1977 | |||
| Віктору Мірошніченку, граніт | ||||
| Анатолію Коломійцю | ||||
| Йосипу Хмелевському | вул. Соборності, 20 | |||
| Глібу Котельникову (винахіднику першого авіаційного ранцевого парашута) | вул. Соборності, 24 | |||
| Енею | вул. Соборності, 28/13 | |||
Remove ads
Галерея
- Житловий будинок
(вул. Соборності, 2) - Вілла Хаїма Глейзера
(вул. Соборності, 3) - Шевченківський РАЦС
(вул. Соборності, 8) - Каштанова алея та пам'ятник «1100 років Полтаві»
- Пам'ятник Олексію Зигіну (демонтований 2023 р.)
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads

