Вулиця Тобілевича (Львів)

Ву́лиця Тобілевича — вулиця у Франківському районі міста Львова^[5][6], що сполучає між собою вулиці Городоцьку та Федьковича^[7].

Вулиця Тобілевича Львів
Місцевість	Привокзальна
Район	Франківський
Назва на честь	письменника Івана Карпенка-Карого (Тобілевича)
Колишні назви
Дзялинських, Даймлерґассе, Дзялинських
польського періоду (польською)	Działyńskich
радянського періоду (українською)	Дзялинських
Загальні відомості
Протяжність	135 м
поштові індекси	79018[1]
Транспорт
Рух	односторонній
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 3—12[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 3, 5, 7, 9, 11[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)[1]
Забудова	віденська сецесія, класицизм[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Історія

Сучасні вулиці: Коротка, Городоцька, Тобілевича, Залізнична та Чернівецька виходять на площу, яка не має офіційної назви. Колись львів'яни називали цей майдан Копитковим. До 1860 року тут розташовувалася Городоцька рогатка (митний пост), на якій, як й на інших міських рогатках, за в'їзд у місто збирали мито від кожного копита коня, що в'їжджав до Львова, прозване у народі «копитковим». Після побудови залізничного двірця рогатку перенесли далі, до трипроменевого перехрестя сучасних вулиць Городоцької, Кульпарківської та Любінської^[8].

На південь від Копиткового майдану у 1895 році проклали вуличку^[8], яка того ж року отримала назву Дзялинських^[9], на згадку про родину Дзялинських (політика-реформатора Ксаверія Шимона, історика і бібліофіла Титуса Адама та громадсько-політичного діяча Яна Канти Дзялинських)^[8]. За часів німецької окупації перейменована на Даймлерґассе^[10], на честь німецького інженера, конструктора Готтліба Даймлера. Після другого приходу совітів у липні 1944 року на нетривалий час повернута передвоєнна назва — вулиця Дзялинських^[11]. І вже у 1946 році вулицю було перейменовано, на пошану українського письменника, драматурга, актора, одного з корифеїв українського побутового театру Івана Карпенка-Карого (Тобілевича)^[8][12][13].

Забудова

Триповерхові чиншові кам'яниці на початку вулиці збудовані у 1895—1896 роках^[8]. У 1905 році від вулиці Кентжинського (нинішня вулиця Федьковича) зведено декілька сецесійних будинків під №№ 9, 11, 12^[14].

На рівні четвертого поверху будинку під № 8 збереглася дата «1887», але це не може бути роком спорудження цього чотириповерхового будинку. Можливо тут йдеться мова про її попередницю, оскільки нинішня будівля споруджена у 1920-х роках та оздоблена елементами модного тоді стилю ар-деко. За радянських часів призначення будівлі змінили на виробниче та розташували тут цехи Львівської шкіряно-галантерейної фабрики, а від 1998 року тут міститься швейне підприємство «Троттола»^[14]. В одному з приміщень працює пекарня «Горіховий дім»^[15], а також розташовано офіси низки компаній та магазини.

З непарного боку вулиці, у 1905—1906 роках за проєктом Альфреда Захаревича споруджений невеликий двоповерховий будинок для фабрики м'ясних виробів Людвика Кучинського^[16][17], що отримав № 7. Будинок всередині мав новітнє, як на той час спорядження: електричні машини та залізобетонні перекриття, а гігієнічне облицювання стін проведене штучним мармуром, виготовленим на «Фабриці кахлевих печей. Іван Левинський». Фасад будинку, віддаленого вглиб ділянки, був вирішений з елементами закопанського стилю; на квітнику перед фабрикою Альфред Захаревич встановив фігуру Богородиці, роботи скульптора Теобальда Оркасевича^[17]. Нині будинок № 7 є частково житловим, а на першому поверсі міститься стоматологічна клініка «Среда и Ко». Власником будинку № 9 у міжвоєнний період були Роман та Ядвіга Горґолевські^[18], мешкав архітектор Ксенофонт Ковалевський^[19], а також містився торговий дім «Вікторіус». На початку 2000-х років тут працювали магазин «Векторбуд» та відділення банку «Родовід»^[4], нині — страхова компанія «Велтлінер» та хостел «Старий дворик».

Будинки № 3, 5, 7, 9, 11 внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними №№ 299-м, 300-м, 1674-м, 301-м, 302-м відповідно^[3].

• Світлини вуличної забудови
• 
  Житловий будинок
  (вул. Тобілевича, 3)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Тобілевича, 5)
• 
  Колишня фабрика м'ясних виробів Людвика Кучинського
  (вул. Тобілевича, 7)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Тобілевича, 9)
• 
  Внутрішнє подвір'я будинку
  (вул. Тобілевича, 9)
• 
  Житловий будинок
  (вул. Тобілевича, 11)