Теобальд Оркасевич

Теобальд Оркасевич (пол. Teobald Orkasiewicz; 1 липня 1878, Львів — 15 травня 1933, там само) — львівський скульптор. Автор переважно монументально-декоративних робіт у Львові.

Теобальд Оркасевич
пол. Teobald Orkasiewicz
Народився	1 липня 1878(1878-07-01) Львів
Помер	15 травня 1933(1933-05-15) (54 роки) Львів
Громадянство	Австро-Угорщина  Польська Республіка
Навчання	Львівська промислова школа
Напрямок	скульптура
Роки творчості	1895—1933
Працював у містах	Львів, Ярослав

Біографія

Народився 1 липня 1878 року у Львові. У 1893—1895 роках навчався у Львівській промисловій школі. Ще під час навчання брав участь у Різдвяній виставці ескізів. По закінченню навчання завдяки допомозі Антона Попеля був прийнятий до майстерні Леонарда Марконі^[1].

У 1901—1903 роках разом з Михайлом Паращуком асистував Антону Попелю на завершальній стадії створення пам'ятника Міцкевичу. 1905 року відкрив власну майстерню на вулиці На Блонє, 12 (нинішня вулиця Залізнична), а згодом в будинку В. Посельта на Польній, 49 (нині — вулиця Героїв УПА)^[1]. Протягом 1913—1927 роках мешкав на вулиці Гловацького, 26 (нинішня вул. Головацького)^[2] та працював у власній майстерні на вулиці Городоцькій, 143. Займався переважно монументально-декоративною скульптурою, оздоблюючи львівські будинки.

Помер 15 травня 1933 року та похований на 31 полі Янівського цвинтаря у Львові.

Роботи

• 1902—1903 рр. — сецесійне стикове оздоблення інтер'єрів львівського залізничного вокзалу^[1].
• 1904—1906 рр. — фігуративний та орнаментальний декор житлових будинків у стилі сецесії на нинішніх вулицях Ірини Калинець, 4, Руставелі, 18, 20, 22, вул. Архітекторській, 3, 5, 7, Саксаганського, 1, Богомольця, 4, 6, Грицька Чубая, 1—4, Богуна, 5, 7.
• 1905 р. — барельєф з фігурою Богородиці на аттику кам'яниці Яна Бромільського на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 48^[1].
• 1905—1906 рр. — фігура Матері Божої на гробівці кармеліток босих на Янівському цвинтарі.
• 1906 р. — ліпний декор будинку на вул. Глібова, 2^[3].
• 1906 р. — фігура Матері Божої на квітнику перед фабрикою ковбас Людвіка Кучинського на вул. Дзялинських, 7 (нинішня вулиця Тобілевича)^[4].
• 1909—1910 рр. — кам'яна статуя Розп'ятого Христа на фасаді греко-католицької церкви Преображення Господнього в Ярославі (Польща)^[1].
• 1910—1914 рр. — надгробок родини Терлецьких на Личаківському цвинтарі (поле № 56)^[5].
• 1912—1913 рр. — скульптурне оздоблення будинку Шимона Малохлєба на вулиці Вулиця Алли Горської, 5 у Львові^[6][7].
• 1914 р. — кам'яна горельєфна композиція «Шлях у вічність» на родинному гробівці Дзенцеловських та Оркасевичів на Янівському цвинтарі^[5].
• 1915—1917 рр. — плакети «Повернення Львова», «Портрет Тадеуша Рутовського», «Портрет австрійського цісаря Карла I»^[5].
• 1925—1926 рр. — декоративний орнаментальний фриз у стилістиці пізньої сецесії на цоколі надгробка польського правника, політика Владислава-Леона Ґжендзельського на Личаківському цвинтарі^[5].

• 
  «Дорога до вічності» на гробівці Дзенцеловських та Оркасевичів, Янівський цвинтар
• 
  Гробівець родин Дзенцеловських та Оркасевичів, Янівський цвинтар
• 
  Декор кам'яниці (вул. Богомольця, 4)
• 
  Декор кам'яниці (вул. Богомольця, 6)
• 
  Декор кам'яниці (вул. Глібова, 2)